Що відбувається у темряві. Цюриц Олена

Густі сутінки застеляли землю і заглядали у вікна будинків. Здається, ці темні загребущі руки оповили весь світ не має їм кінця і краю. Темрява стає все непрогляднішою і жалобнішою. Виявляється, вона не тільки навколо, але і в наших душах.

Що відбувається у темряві? Саме тут вирує життя, біжить наше сьогодення. Десь не спить, лементує малеча, десь хтось втомлений у теплому ліжку слухає тишу, а хтось вдивляється в темряву. А от материнське серце, як завжди палає від розпачу і переживань.

Там у холодному окопі  зігріваючи себе лише думкою і веселим жартом товариша, гріються наші захисники; там в непроглядній темряві, розсікаючи блиском фар сутінки, мчить по мінному полі автомобіль везучи пораненого солдата, який від болю задихається на руках побратима; там хтось чекає, невтомно чекає і вірить. Саме віра і тримає багатьох на плаву, саме вона не дає зламатися і надає бажання жити.

Десь у темному підвалі незламні діти нашого народу співають українські хіти. Але крізь всі сторони темряви пробивається іскорка надії, надії на краще, на краще майбутнє,  надії на життя...

Плач новонародженого немовляти у стінах бомбосховища зігріває душу, доводить всьому світу, що життя триває і все обов'язково  буде добре. Скільки щастя, скільки любові, скільки добра у цьому. І все це крізь темряву... Стомлена, виснажена тяжкими думками, з вірою і надією у серці, в молитвах до глибокої ночі мати не могла стулити очей, які фактично не висихають від сліз...

А скільки ще невідомого приховує темрява?