Війна, кохання, перемога. Андрій Кириченко

Піксель і кевлар

Твоє волосся пахне ладаном
І сірим попелом із хмар,
Жадана зустріч так негадана –
Між нами піксель і кевлар.

Тріпоче ніч брезент на кузові.
Зникає колія в пітьмі.
Кохання не було обузою
Ні по життю ні на війні.

За двигуном не чутно голосу.
Я шепочу твоє ім’я,
А час летить, мов бруд з-під колеса
І шлях, як звивиста змія.

Слова втрачають своє значення,
Коли долонь відчуєш жар.
Нехай присутні на побаченні
Між нами піксель і кевлар.

І ми тримаєм одне-одного,
Неначе зброю у руці
Від світу злого і холодного,
Що нас чека наприкінці.

Де ніч виблискує пожежею,
Де зупинився календар,
Де найзручнішою одежею
Є нині піксель і кевлар.