Війна, кохання, перемога. Яна Мороз. OWL HUB

Орфей та Еврідіка

про них казали "гарна пара"
їм віщували діточок,
щодня питали: "ну, як справи?
коли заручини? вже строк"
вони сміялись: "не до того"
на фронті якось все не час
молили лишень Господь Бога
весну зустріти разом й вальс
весільний в травні станцювати
та по Хрещатику пройтись
він їй співав, вона і рада
натхнення дарувати вись

історія завжди циклічна
безсмертні німфи у казках
Орфея обікрала вічність
розвідниця на небесах
співець щодня тепер в Тартарі
кіфара кинута в смітник
пісні його — бої криваві
останній страх... і той вже зник
ні
він не мріє повернути
ту німфу, зіткану зі снів
її немає, сон забуто
він диво зберегти не зміг 

нехай за кожну Еврідіку,
яка спочила десь, мов міф,
розплата прийде, горда Ніко,
купайся в крові ворогів!
нехай за кожного Орфея,
що втратив сенс свого життя,
помститься син Гіпербореї
вендетта за любов — свята

богине, досить годувати
жертовник свій вогнем війни
коханих згинуло достатньо
прийми їх дар... і все... спини