Образ аутсайдера в романах Дж. Керуака «На дорозі» і «Бурлаки Дхарми»

Д. В. Дюрба

В американській літературі 50-60-х рр. XX ст. велика увага приділяється вираженню людської індивідуальності, яка обмежується конформістським суспільством. Виникнення руху бітників стало реакцією на кліше і рамки масового суспільства. «Контркультурний етап викликаний до життя не тільки соціально-історичною і політичною конкретикою, а і активним бажанням молодої генерації американців повернути повноту вираження індивідуальності у світі, охопленому наростанням технологічності й омасовлення» [1, 455]. Американський письменник Джек Керуак та інші бітники виступали категорично проти як масової культури суспільства споживання, так і культури елітарної чи сухої академічної. Представники руху біт ставили собі за мету відобразити в літературі людину відкриту і вільну, яка більш за все прагне просто жити і відчувати.

Джон Клелон Холмс, друг Керуака і дослідник літератури покоління біт, пише, що діяльність бітників в першу чергу «направлено на захист людського духу перед лицем цивілізації, яка прагне його знищити» [6]. Бітники обрали гучний варіант протесту, проголосивши себе розбитим поколінням, відкрито виступаючи проти «цивілізованого» життя тогочасної Америки, культу ситості і безпеки. Демонстративно не звертаючи уваги на загальноприйняті моральні цінності, бітники обрали шлях добровільного аутсайдерства. «І. Хасан потрактував повстання бітників як протест проти тоталітарної держави. А Міллер зазначив найсуттєвіше: вони хочуть відгородитися від Америки атомної бомби, країни бізнесу і стандартизації» [1, 261].

Стиль життя і погляди на світ бітників прямо відображаються в героях їхньої творчості і навпаки - художні експерименти представників покоління біт переростають себе і починають розвиватися в дійсності, стають образом мислення, життєвою філософією.

Так, одним із центральних образів літератури розбитого покоління є образ аутсайдера. Серед зарубіжних літературознавців про важливість образу аутсайдера в літературі біт йдеться в роботах Т. Беррігана, Б. Гіффорда, Г. Стефенсона, Е. Чартерс, серед російських - в роботах Т. Апраксіної, О. Звєрєва, М. Мендельсона, Т. Морозової, серед українських - Т. Денисової, Л. Рагузіної.

Але на сьогодні на пострадянському просторі немає жодного глибокого дослідження, де б вивчався творчість Дж. Керуака, а саме, такі важливі для осмислення американської літератури 50-60-х рр. аспекти творчості письменника як: мотив дороги, подорожі, мотив гори, образ аутсайдера тощо.

Метою нашої роботи є проаналізувати реалізацію образу аутсайдера в романах Дж. Керуака «На дорозі» і «Бурлаки Дхарми» в контексті мотиву подорожі - головного в усіх романах письменника.

Сергій Толкачов в статті «Американська література: елітарна і масова» визначає, що «самотність і невміння йти у фарватері життя - основна тема сучасної американської літератури, про яку було заявлено у післявоєнний період, коли настрої переможців змінилися відчуттями розгубленості перед явищами кризи, що почали виявляти себе як в матеріальній, так і в духовній сфері життя <...>. Великий вплив на американську літературу 50-70-х рр. мала філософія екзистенціалізму. Проблема відчуження людини лягла в основу ідеології та естетики покоління так званих “бітників”» [4, 109-111]. Зважаючи на соціально-політичні чинники, атмосферу, яка панувала в Америці на початку другої половини ХХ ст., в середовищі молодих інтелектуалів виробився опозиційний до мейнстріму підхід до життя. Тому основним образом літератури покоління біт є образ героя-аутсайдера, який, переживаючи екзистенційне відчуження від конформістської масової культури, хоче відмежуватися від неї і таким чином втекти від суспільства стандартів, від держави з її набором законів і примусів. Саме такими є герої романів Дж. Керуака - вони тікають від власних обов’язків перед суспільством, головне, що вони відчувають - самотність, вони прагнуть заховатися. Тамара Денисова зазначає навіть, що герої Керуака хочуть втекти «не лише від обов’язків, навіть від роздумів про довколишній світ, а й від неадекватності власної особистості: “Бути бітником - це означає глибоко заховатись у власну шкаралупу, усамітнитись і звідти неупереджено розглядати світ”» [1, 263].

Основним мотивом романів Дж. Керуака «На дорозі» і «Бурлаки Дхарми» є мотив подорожі. Герої творів шукають порятунку від самотності в русі, вважають, що знайти себе можна тільки в динаміці, яка виражається в романі через рух простором в реальності або символічний рух, що досягається шляхом медитацій, через музику джаз і боп, хаотичні діалоги про сенс буття.

Ключовим образом всіх романів Дж. Керуака є оповідач, особистість, ідентична автору (Сел Парадайз в романі «На дорозі», Рей Сміт в романі «Бурлаки Дхарми»). Цей образ вперше постає перед читачем як людина, яка живе ніби чекаючи на щось. Переломним моментом в житті оповідача стає поява другого персонажа, присутнього майже у всіх романах автора - друга оповідача, за життям якого останній спостерігає і яким захоплюється (Дін Моріарті в романі «На дорозі», Джефі Райдер в романі «Бурлаки Дхарми»). «Я щойно видерся з серйозної хвороби, про яку не збираюся згадувати, досить лише сказати, що вона сталася через нікчемний та виснажливий розрив і моє відчуття, що все було мертве. З приходом Діна Моріарті почалася частина мого життя, яку можна було б назвати життям на дорозі» [3, 5]. «<...> я був переконаним буддистом і старанно ставився до того, що вважав релігійним служінням. <...>. Я ще не зустрів Джефі Райдера, це мало відбутися зі мною на наступному тижні, і нічого не чув про бурлак Дхарми» [2, 6].

Цей другий герой вириває розчарованого нудним існуванням оповідача з тихого спокійного життя, пробуджує у ньому жагу до самопізнання, втягує його у вир пригод, відкриває нові горизонти в пошуках себе. Разом герої відправляються в подорож, в якій вони змінюються, проходять процес ініціації й відроджуються в новому статусі.

В романі «На дорозі» герої подорожують Америкою і Мексикою, відкривають для себе країну. Причому слід зауважити, що якщо перша частина роману, в якій Сел подорожує сам, світла і радісна, переповнена жагою свободи і любові, то друга частина, де вони подорожують з Діном, - нервова, дика і хвилююча. Важливим для трактування другої частини роману є сон Села, що не давав йому спокою: «<...> дивна арабська персона йшла за мною по пустелі; я хотів від неї втекти; нарешті вона мене перегнала перед входом у Захисне Місто. <...> Щось, хтось, якийсь дух переслідував усіх нас через пустелю життя і рано чи пізно мав нас наздогнати перед тим, як ми доберемось до раю» [3, 122]. Це сон, в якому до нього приходив Дін в образі смерті.

Образ аутсайдера в романі «На дорозі» тісно пов’язаний з мотивом дороги, характерним для американської літератури завдяки його перехрещенням з мотивами підкорення простору, фронтиру, освоєння нових земель тощо. Окрім цього, мотив дороги завжди пов’язаний з набуттям досвіду і міфологемою вічного повернення. Дорога в романі - символ пошуку життєвого шляху, адже герої не можуть виявити свої героїчні риси, знаходячись вдома, у стані спокою, щось мусить їх стимулювати до самовираження.

Подорожуючи Америкою, герой-оповідач проходить процес ініціації. Спочатку Сел, відчуваючи поклик до подорожі, придушує його: «Я часто мріяв поїхати на захід, побачити країну, завжди непевно плануючи та ніколи не зриваючись у дорогу» [3, 5], але раптом з’являється Дін і Сел одразу ж наважується здійснити мрію. Сел вирушає в дорогу спершу сам, зустрічає різних людей: фермерів, ковбоїв, робочих, - які є уособленням душі Америки, зустрічає він також і жінку, в яку закохується і проводить з нею кілька місяців, працюючи і живучи в її середовищі, і з якою розлучається так само легко, як зійшовся. Одразу ж після цього герой-оповідач повертається додому, зливаючись із суспільством, щоб відновити духовну енергію світу і виправдатися перед суспільством за свою відсутність протягом довгого часу. Минає рік, і в житті Села знову з’являється Дін, вдруге вириваючи його з домашнього затишку. Тепер герої подорожують разом, але подорож дається набагато важче, приносить зовсім інші відчуття: «Каліфорнія Діна - дика, спітніла, важлива, земля самотніх та ексцентричних вигнаних коханців <...>; це край, де усі були схожі на розбитих, красивих і декадентних кінозірок <...>. Усі виглядали як печальні кінозірки, постарілі старлетки; розчаровані каскадери, гонщики-карлики, каліфорнійські типи з якимось дивним сумом від життя на краю світу, красиві, декадентні казанови, запухлі мотельні блондинки, хастлери, сутенери, шльондри, масажисти, шестірки - така печальна зграя, і як чоловіку жити з такою бандою?» [3, 166-168]. Повернувшись з дороги, герої вирішують, що кожен має іти своїм шляхом, але невдовзі Дін знову приїжджає за Селом і втретє спонукає його до подорожі. Цього разу друзі їдуть в Мексику, в зовсім інший світ, де і відбувається кульмінація роману - Сел хворіє важкою лихоманкою, а Дін кидає його самого в незнайомій країні на вірну загибель. Але Сел проходить свою ініціацію: подолавши хворобу, він перероджується в новій якості людини, що знайшла душевний спокій і повертається додому, вперше усвідомлюючи бажання бути як всі. Образ аутсайдера на цьому вичерпується, роман закінчується тим, що Сел нехтує компанією Діна - гіпертрофованого аутсайдера, - вибираючи розвагу на вечір, він обирає похід до театру з друзями - представниками мейнстріму.

В романі «Бурлаки Дхарми» мотив дороги доповнюється ще й мотивом гори. Герої роману шукають себе як через рух, походи в гори, так і за допомогою медитативної статики, якій в романі приділяється надзвичайно багато уваги - вони звертаються до східної філософії дзен-буддизму, наголошуючи на тому, що основна їхня мета - знайти спокій духа, досягнути просвітлення. Як було зазначено вище, тут, як і в романі «На дорозі», поряд з образом героя-оповідача, розкривається образ його друга, що виступає об’єктом спостереження і захоплення оповідача, Джефі Райдера. Але на відміну від шаленого божевільного Діна, «святого пройдисвіта», який є уособленням хаосу (окрім всього, його образ нагадував Селу його давно померлого брата), Джефі - втілення космосу і гармонії, спокійний і милий, філософ, він перекладає з китайської і японської, пише вірші, сповідує дзен-буддизм і прагне досягти просвітлення. Тим не менш, і в образі Джефі, і в образі Рея реалізується тип героя-аутсайдера - вони самоізолювалися з суспільства, не бажаючи жити в світі конформістів і влади грошей. Вони кажуть, що найгірше, що могло трапитись з ними в житті, - уже трапилось, бо їм довелося <«...> народитися в Америці, країні, де ніхто не веселиться і ні в що не вірить, особливо - у свободу» [2, 113].

В романі «Бурлаки Дхарми» оповідач (Рей Сміт) проходить основні етапи ініціації під час підйому на гору.

У міфології багатьох народів образу гори надається дуже велике значення, гора завжди наповнюється певними сакральними якостями і піднятися на гору можуть лише герої. Гора часто є символом переправи у потойбічний світ - якщо потрапити на гору може не кожен, то повернутися з гори взагалі майже неможливо. Володимир Топоров зауважує: «Міфологічні функції гори бувають різноманітними. Гора виступає в якості найбільш поширеного варіанта світового дерева, часто сприймається як образ світу, модель всесвіту, у котрій відображено всі основні елементи й параметри космічного устрою. <...> Вершину гори населяють боги, під горою або у її нижній частині живуть злі духи, що належать до царства смерті, а посередині живуть люди» [5].

Майже одразу після знайомства Джефі запрошує Рея піти разом в гори, на що останній з радістю погоджується. Частину шляху друзі долають автівкою (втрьох - Рей, Джефі і Морлі - другорядний персонаж, водій авто), але потім лишають її і починають підйом, взявши з собою все необхідне в рюкзаках. Під час підйому вони долають численні перешкоди: Морлі забуває спальний мішок і Рей з Джефі змушені ділитися з ним ковдрами, Морлі забуває злити воду з автомобіля, що загрожує аварією, і мусить вертатися, щоб усе владнати, фізична втома долає друзів. Коли нарешті вони, знесилені, доходять до місця, звідки можна починати підйом власне на вершину гори, Морлі одразу відмовляється від важкого підйому, а Рей доходить з Джефі майже до самого піку, але в останній момент не витримує і здається, про що дуже шкодує пізніше, побачивши фігуру Джефі, який підкорив вершину (і тим самим прирівнявся до богів, підтвердив те, що він - уособлення космосу). Після цього друзі разом спускаються вниз і продовжують жити згідно з канонами покоління біт - подорожують автостопом, збираються на вечори, вживають багато алкоголю, медитують, захоплені філософією дзен, в романі повсякчас виникають нові обличчя і розмиті сюжетні лінії.

Вдруге Рей і Джефі відправляються в гори перед від’їздом останнього до Японії, де той збирається піти в монастир, цей похід наповнено спокоєм і красою, герої спілкуються, медитують, милуються природою і повертаються оновлені, але сповнені тугою через розлуку, що має спіткати їх невдовзі. Так само, як перед ініціацією в «На дорозі» Селу привидівся віщий сон, Рей побачив «<...> один з найбільш яскравих снів свого життя», нібито він на базарі, серед купи мотлоху й торгівців, зустрів загадкового бурлаку- голодранця, котрий щойно спустився з гір і дивився на весь світ абсолютно спокійно і неупереджено. Рей одразу впізнав у цьому бурлаці Джефі.

Думки про гори не покидають Рея, і він, за порадою Джефі, вирішує провести ціле літо, працюючи пожежним охоронцем в горах. Втретє Рей вирушає в похід сам, без друзів. Автостопом він добирається до місця призначення, де проходить навчання пожежників. Звідти за допомогою двох провідників герой вирушає до кінцевої мети - гори Пік Самотності. Дорогою Рей проходить ряд випробувань - шлях пролягає вузькими гірськими стежками, його везуть на мулах, що бояться висоти, крізь туман, під пронизуючим вітром і проливним дощем, що згодом переходить у сніг (примітно й те, що провідники зовсім не страждають, а герой надзвичайно переймається тим, що відбувається навколо). Діставшись пункту призначення, провідники лишають Рея самого з припасами їжі і рацією на випадок пожежі в маленькій хижці, де він проводить наодинці все літо. На горі Рей майже ні з ким не спілкується, лише медитує і милується природою. Саме там він наповнюється любов’ю і спокоєм і завершує свою ініціацію, повертаючись додому сповненим гармонії.

Таким чином можна зауважити, що в обох аналізованих романах Дж. Керуака описано життя героїв-аутсайдерів - вони свідомо відмежовують себе від суспільства, відчуваючи його обмеженість і дисгармонію. В обох романах герої вирушають на пошуки чогось, що повернуло би їхню віру в життя.

Так, в романі «На дорозі» розгортається мотив дороги - герої спонукають розвиток подій рухом вперед. Страх смерті і почуття відчуженості змушують героїв шукати порятунку в русі, метафорами якого є дорога, музичні ритми тощо. В цьому полягає специфіка образу аутсайдера в романі, самоізоляція героїв із суспільства виражається через їх подорожі Америкою.

В романі ж «Бурлаки Дхарми» мотив дороги доповнюється мотивом гори, герої шукають себе за допомогою медитативної статики. Так само, як і в романі «На дорозі», вони самоізолюються, стають добровільними аутсайдерами. Відмовившись від раціоналізму і прагматизму оточуючого світу, герої захоплюються дзен-буддизмом, бажають зблизитися з природою, ходять в гори, зводять до мінімуму соціальні зв’язки поза громадою таких же аутсайдерів, як вони.

В обох романах головні герої досягають мети - вони проходять складний шлях ініціації, щоб стати цілісними і готовими до нового життя, позбутися відчуття розбитості і занепаду, яке пронизує їх.

Література:

Денисова Т. Н. Історія американської літератури / НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. - К.: Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2012. - 487с., іл.
Керуак Дж. Бродяги Дхармы: роман / Джек Керуак; пер. с англ. М. Немцова. - СПб.: Азбука, 2011. - 288 с.
Керуак Дж. На дорозі / Джек Керуак; пер. з англ. Б. Павличко. - К.: Вид- во Соломії Павличко «Основи», 2010. - 304 с.
Пронин В. А., Толкачев С. П. Современный литературный процесс за рубежом: Учебное пособие. - М., 2000. - 168 с.
Топоров В.Н. Гора // Мифы народов мира [Электронный ресурс] / Владимир Николаевич Топоров. - Режим доступу: http://philologos.narod.ru/myth/gora.htm
Holmes J. C. This Is The Beat Generation [Електронний ресурс] / John Clellon Holmes. - Режим доступу: http://www.litkicks.com/Texts/ThisIsBeatGen.html

Л-ра: Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. – 2013. – Вип. 3 (2). – С. 82-89.

Біографія

Твори

Критика