02-12-2023 Історія 692

Гуцульські згарди: сплетіння християнства та язичництва в унікальних оберегах

Гуцульські згарди: сплетіння християнства та язичництва в унікальних оберегах

Згарди входять до світу гуцульських традицій та вражають своєю унікальністю та символікою. Ці обереги прийшли до нас із глибин давнини, переносячи на сучасність багатий шар історії, віри та мистецтва гуцульського народу.

Гуцульські згарди: колорит, мистецтво та історія Українських Карпат

Назва "Згарда" виникла від румунського слова "zgardă", що перекладається як "знак, нашийник, намисто". Етимологія цього слова не повністю з'ясована, проте припускається можливе дакійське походження або його зв'язок із польським "garda", що означає "гарда" чи "кругла бляха на руків'ї зброї".

Згарди мають свої корені в дохристиянських обрядах, що сполучають у собі язичництво та християнство. Ці обереги мали вигляд специфічних хрестів, аналогічних мальтійським чи тевтонським хрестам, до яких церква відносилася досить несхвально.

У жінок згарди приймали форму нагрудної прикраси, і вони носили кілька штук, уникаючи таким чином підозрілої уваги. Натільний християнський хрестильний знак при цьому приховувався під сорочкою.

Згарда - традиційна гуцульська прикраса-оберіг

Археологічні відкриття свідчать, що згарда була широко поширеною серед жінок і дівчат ще на початку християнського періоду княжої України-Руси. Основними чинниками, які визначили формування згард хрестового типу в Карпатах, стала поява натільних хрестиків. Починаючи з Х століття, коли символ хреста став важливою частиною духовності для гуцулів, натільні хрестики вийшли з-під одягу та перетворилися з чисто християнського символу в оберіг із новим релігійним змістом.

З того часу гуцульські хрестоподібні амулети розвивалися в двох напрямках: великі чоловічі хрести-обереги XIV-XVIII століть вказували на величезний розмір і служили показником соціального статусу "ґазди" (господаря-власника), тоді як маленькі (у порівнянні з чоловічими) хрестики ставали елементами жіночих нашийних прикрас.

Традиційні гуцульські згарди складалися з мідних литих хрестиків, між якими розташовувалися трубочки або спіралі з латуні чи міді. Ця прикраса нанизувалася на ремінець, шнурок або дріт від одного до трьох рядків. Кількість хрестиків свідчила про заможність родини.

Прикраса-оберіг згарда із солярним символом

Гуцули – народ із виразною і оригінальною фантазією та особливою психікою. Глибокі язичницькі переконання визначають їхнє життя, наповнене постійною боротьбою із злими духами, що населяють ліси, гори та води. Хоча християнство лише прикрашає язичницький культ, згарди стали своєрідним містком між двома вимірами їхнього існування.

Тому ці унікальні прикраси з властивими їм архаїчними рисами користувалися великою популярністю серед населення. Вони стали неодмінною частиною святкового та весільного вбрання, завдяки чому викликали особливий інтерес. Майстри Гуцульщини з великим захопленням виготовляли ці прикраси, вкладаючи у них свою творчу енергію та фантазію. Гуцульські прикраси є не лише втіленням архаїчного стилю, але й видатними зразками народної творчості, які свідчать про високий художній рівень майстрів цього регіону.

гуцульська згарда

Гуцульські згарди – це не просто обереги чи прикраси. Це культурний скарб, що приховує в собі багатошарову історію, віру та мистецтво гуцульського народу. Їхня унікальність полягає не лише в мистецькому виконанні, але і в глибокому змісті, який вони несуть. Згарди стали своєрідним перетином між двома світами – світом християнства та світом язичництва, що живуть поруч в серці гуцульських традицій.


Читати також