23-10-2023 Історія 1367

Козацькі майстри моря: «осиний рій» та чайки на Чорному морі

Козацькі майстри моря: «осиний рій» та чайки на Чорному морі

Запорозькі козаки, відомі своєю непохитною волею та відданістю боротьбі за свободу, відомі не тільки як лицарі степу. Вони також стали визнаними майстрами морської справи, сміливо підкорюючи хвилі Чорного моря на своїх унікальних суднах, відомих як "чайки".

Незважаючи на те, що базувалися козаки на значній відстані від моря, вони були грамотними кораблебудівниками. Козацьке військо постійно поповнювалася новими людьми, що втікали від гніту панів або шукали іншого життя. Новачків навчали військовій і морській справі досвідчені наставники і швидко вводили в дію нове поповнення. Всі запорозькі січі розташовувалися на берегах великих річок, що мають вихід у Чорне море. Основна сила козаків складалася з флоту і морської піхоти.

Козацька чайка

козацька чайка

Французький інженер Гійом Левассар де Боплан свідчив про козацьке мореплавство в той час і розповів про "чайки" - надзвичайні кораблі, що дивували своєю конструкцією. Майстерність суднобудування, якою володіли практично всі козаки, виявлялася надзвичайно простою. Запорожці обирали високу липу чи вербу, очищали її від гілок і розрізів, а потім видовбували днище. На це днище закріплювалися дубові ребра, а поверхню обкладали дубовими дошками довжиною 3,5 м і шириною 30 см. З довжиною до 60 футів і висотою та шириною по 12 футів, ці судна були призначені для маневрування в умовах Чорного моря. Для підвищення непотоплюваності борта нарощували перев'язаними копицями очерету. Чайки не мали палуби – були тільки поперечні перегородки та лави. Зате човен мав два кермових весла - носове і кормове, що значно збільшувало маневреність чайок на мілинах. 

Одна щогла з вітрилом дозволяла величезним "чайкам" переміщатися за вітром, використовуючи силу попутного вітру та веслових бригад. Західноєвропейські фахівці, можливо, і вважали ці кораблі примітивними, але для козаків вони були ідеальними - легкими, мобільними і, що найважливіше, непотоплюваними.

Запорозькі чайки на коротких дистанціях виявлялися швидшими, ніж турецькі галери. Завдяки пласкому днищу та невеликій осадці ці кораблі мали можливість ефективно уникати переслідування в мілкій воді чи ховатися серед прибережних очеретяних хащів, де їх було неможливо наздогнати великим морським суднам. Враховуючи особливості конструкції чайок, стає зрозумілою тактика морського бою, яку впроваджували запорозькі козаки.

Тактика "осиного рою"

Великий внесок запорозьких козаків у світову історію мореплавства полягав не лише у їхніх технічних досягненнях. Вони винайшли свою унікальну тактику морських боїв, відому як "осиний рій". Ця стратегія передбачала оточення великих кораблів безліччю дрібних суден, після чого козаки, ведучи вогонь із рушниць, здійснювали абордаж і захоплювали ворожі кораблі.

козацький абордаж турецької галери

Запорозькі козаки виявляли ворожі кораблі на горизонті раніше, ніж ворог мав змогу виявити їхні човни. Швидко складаючи щогли, вони керували човнами так, щоб до сутінків сонце залишалося за їхніми спинами. Вдало вибравши курс, козаки прискорено наближалися до ворожого корабля та підходили на безпечну відстань (близько милі), щоб у темряві не втратити його з поля зору. Під настанням ночі чайки підпливали ще ближче, після чого запорожці переходили до абордажу. На момент, коли чайки опинялися практично впритул, потужна корабельна артилерія ворога втрачала свою ефективність.

Таким чином, відданість волі та майстерність у військовій і морській справі робили запорозьких козаків не лише степовими воїнами, а й видатними майстрами морського мистецтва на широких просторах Чорного моря.


Читати також