Біографія Патріка Вайта

Патрік Віктор Мартиндейл Вайт (Patrick Victor Martindale White) – австралійський письменник; лауреат Нобелівської премії з літератури за 1973 рік, присудженої «за епічну і психологічну майстерність, завдяки якій був відкритий новий літературний материк» – народився 28 травня 1912 року в Лондоні.

Дитинство пройшло в Австралії, середню освіту здобув у Англії. У 1930–1932 працював на ранчо в штаті Новий Південний Уельс (Австралія). Згодом повернувся до Англії, вивчав іноземні мови в Кінгз-коледжі Кембриджського університету. Отримавши диплом, залишився в Лондоні. Під час Другої світової війни служив у розвідці на Близькому Сході і в Греції. У 1948 повернувся до Австралії.

Творчість Патріка Вайта

Дебютував збіркою «Орач та інші вірші» (The Ploughman and Other Poems, 1935), видав збірки оповідань «Обпалені» (The Burnt Ones, 1964) та «Какаду» (The Cockatoos, 1975). Особливо цікаві його чотири п'єси – «Дурні похорони» (The Ham Funeral), «Відпочинок в Сарсапарілла» (The Season at Sarsaparilla), «Веселий дух» (A Cheery Soul) та «Ніч на Лисій Горі» (Night on Bald Mountain), що були опубліковані під однією обкладинкою в 1965. Автобіографія «Дефекти скла» (Flaws in the Glass) вийшла 1982 року. Своєю літературною славою Уайт зобов'язаний романам «Щаслива долина» (Happy Valley, 1939), «Тітчина історія» (The Aunt's Story, 1948), «Древо людське» (The Tree of Man, 1955), Фосс (Voss, 1957) та ін.

У романах характерними персонажами є «обпалені», одинаки-відлюдки з емоційними вадами. Тікаючи від реальності персонажі Вайта живуть у світі фантазій, а в пізніх романах – у світі мистецтва.

З плином часу романи Вайта ставали все більш позначені неприйняттям цивілізації. Для них характерні також елементи містицизму.

Отримавши 1973 року Нобелівську премія з літератури, використав її грошовий еквівалент для заснування національної цільової літературної премії, що дістала іменний статус – Премія Патріка Вайта, відтоді присуджується щорічно австралійським літераторам за визначний внесок у національну літературу.

Патрік Вайт помер 30 вересня 1990 року в Сіднеї.

Твори:
Орач та інші вірші (The Ploughman and Other Poems) (1935).
Щаслива долина (Happy Valley (1939).
Живі і мертві (The Living and the Dead) (1941).
Тітчина історія (The Aunt's Story) (1948).
Древо людське (The Tree of Man) (1955).
Фосс (Voss) (1957).
Ті, що мчать колісницею (Riders in the Chariot) (1961).
Амулет, (The Solid Mandala) (1966).
Вівісектор (The Vivisector) (1970).
Око бурі (The Eye of the Storm) (1973).
Бахрома з листя (A Fringe of Leaves) (1976).
Справа Твайборна (The Twyborn Affair) (1979).
Спогади про багатьох в одному (Memoirs of Many in One) (1986).
Обпалені (The Burnt Ones) (1964) – збірка оповідань.
Какаду (The Cockatoos) (1974) – збірка оповідань.
Тріщини на склі (Flaws in the Glass) (1981).

П'єси:
Bread and Butter Women (1935), не поставлено.
The School for Friends (1935), не поставлено.
Return to Abyssinia (1947), не поставлено.
The Ham Funeral (1947), prem. Union Theatre, Adelaide, 1961.
The Season at Sarsaparilla (1962).
A Cheery Soul (1963).
Night on Bald Mountain (1964).
Big Toys (1977).
Signal Driver: A Morality Play for the Times (1982).
Netherwood (1983).
Shepherd on the Rocks (1987).