Масюк Анна. Конкурс драбблів

Невідворотне

Дивлюся на двері, новенькі, лаковані. Повертаю ключ - заходжу і відчуваю цей аромат, чи, радше, сморід...нового і чужого.

Обертаюся до сина. Він стоїть позаду мене, не маючи змоги переступити поріг, не відводячи погляду від...

дивлюся у той бік

...Землі, оточеної сотнями мерехтливих зірок та космічних тіл.

-Тату, це наш...наш новий дім, але чому? На довго? Тут холодно і...так пусто.

-Синку, ми, люди, весь час жили, думаючи, що можемо керувати тією планетою, її правилами, її природою... І тепер, сам знаєш: за поганими вчинками слідує відплата.

-Не хвилюйся, - продовжував батько, - твої друзі також скоро прибудуть, тепер вдома не можливо залишатися.

Умови участі у конкурсі драбблів