Ліна Гетьман. Конкурс драбблів
Діти війни
Ранок - сирена, день - сирена, ніч - сирена… Світе, схаменись!
У ХХІ столітті цвіт нації та її майбутнє гине під обстрілами. Хіба на це заслуговують наші діти? Малеча, яка повинна засинати в теплому ліжку під колискову мами, натомість має мерзнути в темному, холодному бомбосховищі. Замість дитячих майданчиків та садочків, ракетні вирви. Ніжні матусині руки готують смаколики тим, хто дає надію та виборює перемогу. Дивляться наші діти на світ такими не на вік дорослими очима і чекають, що ми, дорослі закриємо їх своїми крилами опіки, захисту та безпеки. І так воно має бути. І цвіт калини забуяє в Україні теплою посмішкою нашій малечі.
