Курт Тухольський. Людина
У людини дві ноги та два переконання: перше, коли їй добре, та друге, коли їй погано. Останнє називається релігією.
Людина – хребетна тварина і має безсмертну душу, а також Вітчизну, щоб людині не кортіло дуже сильно зазнаватися.
Людина виготовлена природним шляхом, проте сприймає його як неприродний і неохоче про це говорить. Її зробили, хоча й не запитали, чи бажає вона, щоб її робили. Плоди в материнській утробі захищає держава, доки вони там перебувають. Як тільки вони припиняють там перебувати, цей інтерес згасає.
Людина – корисна істота, оскільки вона слугує для того, щоб за рахунок гибелі солдат піднімати акції нафтових компаній, а за рахунок гибелі гірників піднімати прибуток власників шахт, а також культуру, мистецтво й науку.
Людина разом з прагненням розмножуватися, їсти та пити має ще дві пристрасті: скандалити й нічого не слухати. Людину можна беззастережно визначити як істоту, що ніколи не слухає. Якщо вона мудра, то їй уже неможливо догодити: бо щось розумне їй зрідка вдається почути. Із великим задоволенням люди слухають: обіцянки, підлабузнювання, дифірамби та компліменти. Підлабузнюючись, людина поводиться ще на три щаблі грубіше, ніж це вважається за можливе.
Людина нічого не дозволяє своєму виду, тому винайшла закони. Якщо вона не може, то й інші нехай не можуть.
Для того щоб на когось покластись, корисно сісти йому на голову; тоді принаймні на цей час можна бути певним, що людина не втече. Дехто також покладається на характер.
Людина розділена на дві частини: чоловічу, яка не хоче думати, та жіночу, яка не може думати. Обидві мають так звані почуття: найкраще вони пробуджуються, коли людина примушує функціонувати певні нервові закінчення організму. В таких випадках деякі люди виокремлюють поезію.
Людина – травоїдна і м’ясоїдна істота; під час подорожей на Північний полюс вона час від часу пожирає окремі екземпляри свого виду, та це компенсується фашизмом.
Людина – це політичне створіння, якому краще за все проводити своє життя, згорнувшись калачиком. І кожен такий калачик ненавидить інші калачики, бо вони інші, а також ненавидить свої власні калачики, бо вони свої власні.
Кожна людина має 1 печінку, 1 селезінку, 1 легені й 1 прапор; усі ці чотири органи є життєво важливими. Кажуть, що існують люди без печінки, селезінки і з однією легенею; людей без прапора не існує.
Людина залюбки стимулює слабку здатність до розмноження; для цього у неї є різноманітні засоби: бій биків, крадіжка, спорт та судочинство.
Рівних людей не буває. Є лише ті, які панують, і ті, над якими панують. Проте ніхто ще не опанував самого себе: тому що раби, які протестують, завжди сильніші за господаря, який прагне керувати. Кожна людина підкорена самій собі.
Коли людина відчуває, що більше не може вставити, вона стає набожною і мудрою; тоді вона від кислого винограду світу. Це самоаналіз.
Різні покоління сприймають одне одного як різні раси; стареча, як правило, вже забула, що колись була молодою, чи забуває, що стала старою, а молодь ніколи не усвідомить, що колись постаріє.
Людина не дуже хоче помирати, бо не знає, що буде потім. Навіть якщо вона собі надумає, що знає це, то вона також не дуже цього захоче: і в старості хочеться ще трохи пожити. Ще трохи в даному разі означає – вічно. Поряд з людиною існують ще сакси й американці, але ми їх ще не вивчали і зоологія в нас буде в наступному класі.
З німецької переклала Руслана Колесник
Твори
Критика
- Іронія як культурна проблема перекладу. Особливості відтворення іронії на прикладі оповідання Курта Тухольського «Берлін! Берлін!»
- Комічне в коротких розповідях Курта Тухольського та способи його перекладу (на прикладі розповіді «Frauen sind eitel. Männer? Nie –!»)
- Стилістичні функції емоціонального перерахування в публіцистиці Курта Тухольського
