Топові відео про мистецтво. Добірка за тиждень. 20.05.2024
Вероніка Рупенталь зібрала для вас найцікавіші відео про культуру та мистецтво за тиждень. Корисний і розважальний контент для вашого відпочинку. Приємного перегляду!
Кураторські та спеціальні програми ХІІ Книжкового Арсеналу
Про кураторські та спеціальні програми розповідають: ? Юлія Козловець — директорка ХІІ Книжкового Арсеналу ? Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко — куратори фокус-теми «Життя на межі» ? Олена Гусейнова — кураторка Літературної програми «Долаючи розрив» ? Євгеній Стасіневич — куратор Спеціальної програми «МІСТА НА МЕЖІ» літературного фестивалю «П'ятий Харків» ? Тетяна Терен — виконавча директорка Українського ПЕН, який представить Спеціальну програму «ТРИВАННЯ ГОЛОСУ» ? Ольга Русіна — кураторка Програми для/про дітей та підлітків «Із широко розплющеними очима».
«Книжковий Арсенал», твори про тоталітаризм і чому Пушкін «віноват» — інтерв'ю з Оленою Гусейновою
У Києві 30 травня стартує 12-й Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Цьогоріч кураторкою його літературної програми стала Олена Гусейнова, поетка й журналістка. З нею у програмі «Культурний інстинкт» ми поговорили про очікування від фестивалю, зміни у книжковому ринку України та особисту історію відмови від російської літератури.
Кого підтримують кінофестивалі під час війни
Говоримо про те, які позиції обрали світові кінофестивалі у протистоянні України та росії. Про неоднозначну підтримку, любов до російських "опозиційних" режисерів та те, як українські митці виборюють слово на цих фестивалях, буквально ризикуючи своїм життям.
Ніл Шустерман: трилогія “Жнець” або що після безсмертя людства
Що станеться, коли людство досягне безсмертя і нести загибель будуть не хвороби, війни чи вік, а уповноважені професіонали - женці? Моральність такої “ліцензії на вбивство”, шляхи розвитку людства, вплив штучного інтелекту й наскільки добре живеться в на позір утопічному світі майбутнього - поговоримо про це та більше з Нілом Шустерманом, автором понад 30 фантастичних романів. Українською ви можете прочитати його трилогію “Жнець”: “Вигин коси”, “Шторм” та “Подзвін”.
Як Нерон палив християн і до чого тут Харків
Нове цікаве відео на каналі Культуртригер.
Новини КІНО / Володар Перснів, серіал по Дюні, Той, хто біжить по лезу 2099, Венздей, Шалений Макс
Сьогодні ми поговоримо про найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу кіно. Ви дізнаєтесь про повернення у світ Володаря Перснів, виробництво Того, хто біжить по лезу 2099, нового Робін Гуда, історії створення Роккі, зйомки 2 сезону Венздей та багато іншого. Всім приємного перегляду!
Українська книжкова ілюстрація в світовому контексті | Романа Романишин, Андрій Лесів, Оксана Зьобро
Творча майстерня «Аґрафка» — творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин та Андрія Лесіва, що нині є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів за кордоном. Про тенденції в ілюструванні, зміну акцентів у часі війни, роботу над візуальним наповненням серії «Новітня класика» (зокрема книги «Дефіляда у Москві»), міжнародні нагороди та нові проєкти Романа та Андрій говорили з модераторкою Оксано Зьобро. У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та творчо-ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу кращих дитячих книжок «Білі круки». У 2013 році зі збірки «П’ятикнижжя» Грицька Чубая почалася співпраця ілюстраторів з «Видавництвом Старого Лева». Книга «Зірки і макові зернята» отримала відзнаку Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї. Книга «Війна, що змінила Рондо» отримала відзнаку журі Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї та увійшла до каталогу «Білі круки». Обкладинка «Аґрафки» до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів увійшла до довгого списку призерів «The Global Illustration Award» на Франкфуртському книжковому ярмарку. У 2017 році їхні книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» та абетка-енциклопедія «Франко від А до Я», які вийшли у «Видавництві Старого Лева», удостоїлися нагороди BIB PLAQUE від Бієнале Ілюстрації у Братиславі. У 2018 році Романа та Андрій стали переможцями «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction» за книги «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу».
Жінки. Історія. «501 факт, який треба знати з історії України» | Анна Шиманська та Оксана Зьобро
Історія України – це історія тисяч і тисяч людей, які жили тут до нас та поряд з нами. Це історія воїнів, ремісників, землеробів, торговців, князів, мореплавців, вчених, підприємців, лікарів та волонтерів — чоловіків та жінок. Але часто жінки залишались за кулісами історичних подій, а точніше розповідей про них. Які цікаві жіночі біографії ховає українська історія? Як їх оприлюднювати? Про жінок та чоловіків, історію сучасну та минулу поговорили з авторкою книги «501 факт, який треба знати з... історії України» Анною Шиманською, модерувала розмову Оксана Зьобро.
Про книгу «501 факт, який треба знати з... історії України»: Історія України від мамонтів до сьогодення у 501 факті? Чому б і ні! Цікаві, важливі, часом кумедні, іноді трагічні, а найчастіше — доленосні: не всім цим фактам знайшлося місце у шкільних підручниках, але саме завдяки їм історія стає живою і динамічною. Яке українське місто згадує Гомер у своїй «Одіссеї»? Особистим знаком якого князя було зображення сучасного тризуба? Коли вперше в писемних пам’ятках згадано слово «Україна»? А хто з гетьманів був шанувальником кави? Відповіді на ці та інші питання знайдете на сторінках ілюстрованого довідника. Завдяки книжці «501 факт, який треба знати… з історії України» минуле стає ближчим, а сучасне — зрозумілішим.
Ранкова зоря українського перекладу | Versus перекладацький
Друга дискусія проєкту «Versus перекладацький» присвячена найранішим перекладам, про які знаємо, зокрема пам’яткам Княжої доби та епохи Бароко. Перекладачі Максим Стріха та Максим Нестелєєв, а також літературознавиця Богдана Романцова міркують, чому більшість праць того періоду – це переклади, хто у ті часи спонсорував працю перекладачів і чому перекладачі здебільшого лишалися анонімними. Нарешті, хто був читачем перших перекладів і яким мав бути переклад барокової епохи, аби стати бестселером.
Совєтська окупація — апогей лінгвоциду
Якщо в російській імперії заборони української мови лише набирали обертів, то в совєтському союзі інструменти лінгвоциду заходять у саму структуру мови. Йдеться про контроль словникової української мови, штучне зближення з російською, згортання українізації. Багаторічні репресії, геноцид та численні заборони були спрямовані на знищення української мови як явища. Більше про це у відео Тетяни Швидченко — кандидатки історичних наук, завідувачки кафедри загальноосвітніх дисциплін у Зіґмунд Фройд Університет Україна.
