Макарчук Євгенія. Конкурс одноактних п'єс
Сім років нещастя
Дійові особи
ГЕРОЙ
АНТИГЕРОЙ
ГЕРОЙ сидить навпроти дзеркала на підлозі. З іншого боку дзеркала сидить АНТИГЕРОЙ.
ГЕРОЙ
І що тепер? Що мені робити?
ГЕРОЙ двома руками хапається за дзеркало, невідривно вивчаючи відображення.
ГЕРОЙ
Ти не говориш сьогодні? Ти захворіло? Тобі щось болить?
Він схвильовано оглядає його поверхню, водить пальцями, трохи відкидається назад, прижмурюючи очі. АНТИГЕРОЙ уважно прислухається до слів ГЕРОЯ.
ГЕРОЙ
Ти таке бліде…Боїшся мене? Боїшся?
ЧОЛОВІК дістає пістолет та показує своєму відображенню.
ГЕРОЙ
Бійся, бійся! Мені теж страшно…
Він нахиляється ближче, проводить вільною рукою по своєму обличчю, пригладжує волосся. АНТИГЕРОЙ виглядає з-за дзеркала.
ГЕРОЙ
Мені сказали - значить так треба, правда? Жанна Д’арк слухалася янголів, Марія слухалася Бога,
АНТИГЕРОЙ уважно прислухається до слів ЧОЛОВІКА 1. АНТИГЕРОЙ складає руки в трубу і підносить до рота.
АНТИГЕРОЙ
Каїн теж вважав, що слухає Бога!
АНТИГЕРОЙ відразу ховається за дзеркало. ГЕРОЙ злякано роззирається по сторонам.
ГЕРОЙ
Хто це сказав? Хто, хто?
ГЕРОЙ знову повертається до дзеркала, уважно вдивляється в своє відображення. АНТИГЕРОЙ виглядає з-за дзеркала зверху.
ГЕРОЙ (підносить пістолет ближче)
Цим я повинен його вбити. Чуєш? Завтра, сьогодні, в ніч перед ніччю, попри протиріччя…
ГЕРОЙ підводиться на ноги, ходить зі сторони в сторону, час від часу кидаючи погляд на дзеркало. АНТИГЕРОЙ встає, виходить з-за дзеркала на задній план.
ГЕРОЙ
Чи повинен я? Я ж ненавиджу, я ненавиджу сильніше, чим жалію, сильніше, чим боюся, гучніше, чим кричу, довше, чим живу…
ГЕРОЙ дивиться на свій пістолет. АНТИГЕРОЙ заходить йому за спину.
ГЕРОЙ
Я зміню світ! Зміню себе! Я знищу пітьму повністю і нічого не стане мені на заваді, я все зроблю краще!
Він хапається за обличчя, не випускаючи пістолет. АНТИГЕРОЙ стоїть точно за ним, він різким рухом вихоплює пістолет у ГЕРОЯ.
АНТИГЕРОЙ
Цим?
ГЕРОЙ
Ти!
ГЕРОЙ завмирає, відступаючи на кілька кроків.
АНТИГЕРОЙ (крутить пістолет в руках)
Ох, він не заряджений. Чого ж ти мовчав?
ГЕРОЙ (відступає ще на крок назад)
Ти!
АНТИГЕРОЙ кланяється, після в тиші дістає з кишені пулю та вставляє в пістолет.
АНТИГЕРОЙ
Пістолетом не зробити світ краще, ним не знищити пітьму, ним…
ГЕРОЙ
Ти!
АНТИГЕРОЙ не звертає уваги на його репліки. Він крутить в руках зброю.
АНТИГЕРОЙ
Чого ж ти мовчиш, ти хотів мене вбити?
ГЕРОЙ
Не тебе, а пітьму.
АНТИГЕРОЙ
Так я - пітьма. Я злодій у цій п’єсі. Я стою по той бік закритих воріт, знищ мене.
ГЕРОЙ рішуче стискає кулаки, замахується на ЧОЛОВІКА 2. В останній момент АНТИГЕРОЙ відходить в сторону.
ГЕРОЙ
І знищу! Ти думаєш ти краще? Ти не робив нічого, крім ненависті, крім ненависті…
АНТИГЕРОЙ (схилившись, голосним шепітом)
А що зробив ти крім ненависті до мене? Не зможеш. Не тому що я сильніше - просто не зможеш.
ГЕРОЙ (затуляє вуха)
Я не чую тебе, не чую!
АНТИГЕРОЙ підходить до ГЕРОЯ, піднімає одну його руку від вуха і голосно шепоче.
АНТИГЕРОЙ
Ми однакові.
ГЕРОЙ відштовхує АНТИГЕРОЯ.
ГЕРОЙ
Іди геть! Ми різні! Ти Фауст, я - Данте. Ти - Алі, а я Барбале в світі сонця, ти той, кого виганяють з міст, ти той, хто п’є кров, я той, хто її зупиняє.
АНТИГЕРОЙ підходить до ЧОЛОВІКА 1. ГЕРОЙ сідає на підлогу біля дзеркала, обіймаючи себе руками. АНТИГЕРОЙ стає на коліна у нього за спиною.
АНТИГЕРОЙ
А разом ми - Агістіс. Одне ціле. Без мене не буде тебе, без мене ти залишишся один...
ГЕРОЙ відповзає, відмахуючись рукою. АНТИГЕРОЙ сміється.
ГЕРОЙ
Йди геть! Немає ніяких нас!
АНТИГЕРОЙ
Є. Є ти і є я. Тобі буде самотньо без боротьби, не пручайся.
ГЕРОЙ
Ти - інший.
В цьому і справа, еге ж?
ГЕРОЙ
Ні, ні, ні, йди, йди…йди геть, геть, геть звідси!
АНТИГЕРОЙ сідає на підлогу, спершись спиною на ГЕРОЯ.
АНТИГЕРОЙ (наспівує)
Ти і я, ми вічні як і небо…
ГЕРОЙ
Замовкни!
АНТИГЕРОЙ підводиться.
АНТИГЕРОЙ
Я не розумію, ти ж хотів вбити мене? Ти передумав?
ГЕРОЙ
Ні. Ти ворог, бачиш?
ГЕРОЙ показує рукою на дзеркало. АНТИГЕРОЙ схиляється над ним, розглядаючи себе.
АНТИГЕРОЙ
Бачу.
АНТИГЕРОЙ стає навпроти ГЕРОЯ. Він мовчки вкладає пістолет йому в руки. ГЕРОЙ здивовано переводить погляд з пістолета на АНТИГЕРОЯ і назад, після чого Невпевнено піднімає зброю та наводить на АНТИГЕРОЯ.
ГЕРОЙ
Я ненавиджу тебе.
АНТИГЕРОЙ (киваючи)
Ти повинен.
ГЕРОЙ
Ти ненавидиш мене?
АНТИГЕРОЙ
Ні.
ГЕРОЙ
Бог сказав мені вбити тебе.
АНТИГЕРОЙ
В мене немає Бога.
ГЕРОЙ переводить погляд з пістолета на АНТИГЕРОЯ і назад.
ГЕРОЙ
Ти думаєш я святий? Ти думаєш я все роблю правильно? Ти думаєш, що я знищу тебе, бо цього хтось просить? Ні, ні ти помиляєшся…Я знищу тебе, бо цього хочу я сам. Бо я сам ненавижу, бо я сам боюся, бо я сам, я сам, я…сам.
АНТИГЕРОЙ підходить ближче, дуло пістолета впирається йому в груди.
АНТИГЕРОЙ
Так вбий мене.
ГЕРОЙ
Світу потрібен герой!
АНТИГЕРОЙ
ТИ? Ну що ж,
Давай! Вбий в собі ненависть, пітьму, убий того, хто грає за чорні шахи.
ГЕРОЙ
Технічно, нападають завжди білі, не можна вирішувати хто добрий, а хто злий, лише по кольору…
АНТИГЕРОЙ
Ха! Ти хапаєшся навіть за це.
АНТИГЕРОЙ простягає руки і бере обличчя ГЕРОЯ в долоні.
АНТИГЕРОЙ
Вбий мене.
ГЕРОЙ мовчить.
АНТИГЕРОЙ
Бачиш? Це ти помиляєшся. Я не темрява. Я не те, чого бояться люди. Я всередині тебе, всередині людей. Знищ мене - і знищиш людство. Знищ мене - і зникнеш ти. Хто твій Бог?
АНТИГЕРОЙ підходить ще ближче, ГЕРОЙ притягує до себе пістолет.
АНТИГЕРОЙ
Твій Бог - не ти сам?
АНТИГЕРОЙ різким рухом притягує до себе ЧОЛОВІКА 1, цілує його, одночасно вихоплюючи пістолет. Він підносить його до своєї голови, лунає постріл. ГЕРОЙ відштовхується, падаючи на підлогу. АНТИГЕРОЙ замертво падає.
Німа сцена. Все завмирає.
ГЕРОЙ повільно підповзає та дивиться на ГЕРОЯ. Він в паніці розглядається, піднімає з підлоги пістолет, переводить погляд з ЧОЛОВІКА 2 на пістолет і назад.
ГЕРОЙ
Що я накоїв? Хто це зробив? Я чи він?
ГЕРОЙ повертає голову до дзеркала. В одній руці він тримає пістолет. Він підносить тремтячі руки до дзеркала.
ГЕРОЙ
Це ж я? Це ж я, я, це все я.
ГЕРОЙ радісно сміється.
ГЕРОЙ
Я…Я?
Він піднімається на ноги, посміхається, трясе руками, простягаючи їх перед собою.
ГЕРОЙ
Це я! Я зміг, я більше, я!! Мені немає кого ненавидіти, немає проти чого боротися, немає від чого тікати, немає, немає!!
ГЕРОЙ повільно зупиняється.
ГЕРОЙ
Немає, немає…Нічого більше немає?
Він піднімає руки і дивиться на них, повільно опускаючись на коліна перед дзеркалом.
ГЕРОЙ (піднімаючи голову)
Хто я тепер? Хто я тепер, якщо не борець з темрявою? Чи потрібні борці зі злом, коли зла немає, коли…
ГЕРОЙ кидається до дзеркала, хапає його руками, підносить якомога ближче.
ГЕРОЙ
Запізно, пізно…Він був правий? Що лишається, якщо це завжди був я, якщо це було мною, якщо він був мною?
ГЕРОЙ сміється та розвертає дзеркало до глядачів. У дзеркалі нічого не відображається. ГЕРОЙ хапає пістолет, що лежить на підлозі, та стріляє собі в голову.
Дзеркало падає, але звуку розбитого скла немає.
КІНЕЦЬ
