Чортомлицька срібна амфора: шедевр скіфського ювелірного мистецтва

Чортомлик — величний скіфський курган кінця IV століття до нашої ери, справжня "степова піраміда", розташований за 22 кілометри на північний захід від Нікополя, поблизу села Чкалове в Дніпропетровській області. Це місце стало відомим завдяки розкопкам, які виявили тут поховання скіфського царя і цариці, а також їхніх слуг, скелетів коней, та багатьох золотих і срібних прикрас і зброї. Серед знайдених артефактів особливо виділяється велика срібна ваза з позолотою, відома як Чортомлицька амфора, яка нині зберігається в російському Ермітажі і має світову славу.

З історії дослідження кургану Чортомлик

Курган Чортомлик, що височіє на рівнинному узвишші у верхів’ях річки Чортомлик, ще за давніх часів вражав мандрівників своїми велетенськими розмірами. Його висота сягала майже 20 метрів, а діаметр складав 350 метрів, нагадуючи про велич епохи, яку він приховував у своїх надрах.

У жовтні 1781 року відомий дослідник природи і мандрівник Василь Федорович Зуєв (1752-1794) відвідав курган Чортомлик, про що згадував у своїй книзі "Путешественные записки от С.-Петербурга до Херсона в 1781 і 1782 гг.". Курган справляв враження справжньої "степової піраміди". Він мав конусоподібну форму з плоскою вершиною і був обкладений кам'яними брилами (крепідою). Місцеві мешканці, за свідченням мандрівника, називали його Товстою могилою.

Зуєв не лишився лише спостерігачем. Він ретельно дослідив курган, описуючи його деталі та роблячи замальовки. Увагу Василя Зуєва також привернув встановлений на вершині кургану "кам'яний болван збільшеного росту", опис якого він наводить у своїй книзі. Його враження від Чортомлика стали цінним джерелом інформації для подальших дослідників, які розкривали таємниці цього скіфського скарбу.

Заснування Археологічної комісії та її роль у вивченні Чортомлика

У 1859 році при міністерстві імператорського двору російської імперії було створено Археологічну комісію, яка отримала завдання досліджувати та розкопувати стародавні пам'ятки. Цей знаменний крок став важливою віхою в археології, стимулювавши систематичні розкопки та дослідження артефактів по всій імперії.

Статут комісії чітко окреслив її повноваження та цілі. Найцінніші знахідки, зроблені комісією або передані їй, мали бути представлені на розсуд імператору. За його велінням артефакти могли бути направлені до імператорського музею Ермітажу або до інших визначених місць. Цей пункт статуту мав безпосередній вплив на долю скарбів Чортомлика у майбутньому.

З першого ж року створення Археологічної комісії її член, досвідчений археолог та дослідник Іван Єгорович Забєлін, розпочав активну археологічну діяльність у придніпровських степах. 26 травня 1862 року він розпочав розкопки Чортомлицького кургану, сповнений рішучості розкрити його таємниці.

Чортомлик: ціна дослідження 

Чортомлицький курган належав до володінь вдови генерал-майора у відставці Зейфарт. Коли Археологічна комісія звернулася до неї з проханням дозволити розкопки, пані Зейфарт висунула несподівані умови. Вона погодилася на дослідження лише за умови, що отримає третину всіх знайдених цінних предметів, а також всі речі, "що не матимуть археологічного значення" на її розсуд.

Археологічна комісія, прагнучи розкрити таємниці кургану, змушена була погодитися на ці вимоги. Для фінансування розкопок імператорський двір виділив значну на той час суму - 5 тисяч карбованців.

Масштабні роботи на Чортомлику

Масштаби земляних робіт, виконаних під керівництвом Івана Забєліна, вражають й досі. Щоб пробитися до сховку в центрі величного кургану, робітникам довелося витягти понад 17 000 кубічних метрів ґрунту. Це свідчить про грандіозність кургану та складність завдання, яке поставили перед собою дослідники. Лише на другий сезон розкопок їм вдалося дістатися до поховальної камери.

Важливо зазначити, що на той час не існувало сучасної техніки, яка б полегшила роботу археологів. Все робилося вручну, за допомогою лопат, кирок та підвод.

Внутрішня структура Чортомлицького кургану вражала своєю складністю та монументальністю. Споруда була зведена з дерев'яних брусів, утрамбованої глини та каменю. Центральна могила, глибиною понад 12 метрів починалася вхідною шахтою, що вела до п'яти величезних підземних камер. Тут знайшли спочинок скіфський цар та його супутники в подорожі до потойбічного світу: жінка (можливо, дружина), воїни та слуги.

На жаль, поховання було пограбоване ще в давнину. Проте археологам пощастило знайти кілька тисяч цінних артефактів, які й досі вражають уяву. Серед них - справжні шедеври давнього ювелірного мистецтва: золоті та срібні прикраси, посуд, зброя.

Грабіжники не помітили ніш, які відходили від кутів центральної могильної камери. Саме там археологи натрапили на незаймані поховання, де на них чекали сотні золотих і срібних предметів.

Ця знахідка стала справжньою сенсацією. Вона продемонструвала багатство скіфський царів та майстерність ремісників, а також дала цінну інформацію про вірування та похоронні обряди цього загадкового народу. Відкриття Чортомлицького кургану стало одним з найважливіших археологічних подій того часу. Цей курган по праву вважається однією з найвидатніших пам'яток скіфської культури та світової археології.

Після розкопок кургану Чортомлик багато цінних артефактів, включаючи знамениту срібну амфору, були передані до Ермітажу, де вони й досі зберігаються та вражають відвідувачів.

Чортомлицька амфора: опис

Однією з найвідоміших і найцінніших знахідок з Чортомлицького кургану безсумнівно є розкішна срібна амфора, оздоблена вишуканими фризами. Цей шедевр скіфського ювелірного мистецтва й досі вражає уяву своєю красою та майстерністю виконання. Висота амфори сягає 70 см. Зроблена вона зі срібла 900-ї проби, а важить понад 10 кілограмів.

Поверхня амфори прикрашена різноманітними зображеннями у звіриному стилі: сцени шматування оленя грифонами, величні птахи, міфічний крилатий кінь Пегас, величні леви, динамічні сцени приборкування коней та багато іншого. Кожна деталь продумана і витончено виконана, свідчачи про високий рівень майстерності давніх ювелірів.

Зображення на амфорі розташовані в трьох ярусах. Нижній ярус із рослинним орнаментом і птахами символізує небесну сферу. На ньому розташовані три краника для зливу вина у вигляді голів Пегаса та двох левів. Верхній ярус, із зображенням шматування грифонами оленів, символізує підземну сферу, боротьбу світла з темрявою. Середній ярус, із зображенням скіфів, що приборкують коней, символізує земну сферу життя.

На нижньому ярусі посудини розташований карбований і гравірований горельєфний орнамент із пальмет та квітів. Серед орнаменту зображено різних птахів, що символізують безкраї скіфські степи. Орнамент симетрично відокремлений від головного фриза тонкою стрічкою плетива.

До нижньої частини амфори прикріплені три своєрідні краники у вигляді скульптурних голівок: двох левів (з боків) і Пегаса (у центрі). Від широких крил Пегаса виростає багатопелюсткова пальмета. Цей краник, із головою Пегаса, підкреслює головний сюжет, що підтримується високим горельєфним орнаментальним фризом. Всі деталі голови Пегаса, оточеного променистим вінцем, ретельно виконані різцем.

На середньому ярусі амфори розташований кільцевий фриз із основною композицією. Психологічним центром цієї композиції є фігура коня, якого троє кочівників намагаються повалити, спутавши його арканами. Сцена сповнена експресії та драматизму: напружені мускули, відхилені назад торси й зосереджені обличчя підкреслюють непокірну силу дикого степового звіра, що рветься на волю. Справа від них стоїть скіф, можливо, тримаючи в руках ласо. Хоча кисті його рук не збереглися, реалістичне бородате обличчя з вираженими вилицями і глибоко посадженими очима привертає увагу.

Поруч із цим скіфом зображено іншого, який спутує коня. Компактна, врівноважена сцена продовжується в лівій частині композиції, де кочівник намагається змусити тварину лягти, тримаючи її за передню ногу. Це, очевидно, зображення процесу приручення коня. З обох боків багатофігурної композиції на амфорі стоять кочівники, які накидають аркани на коней і тягнуть їх до себе. Персонажі показані в найрізноманітніших ракурсах, демонструючи складність приручення диких, необ'їжджених тварин.

Верхній ярус амфори, із зображенням шматування грифонами оленів, символізує підземну сферу, боротьбу світла з темрявою. Цей ярус також підтримує загальну символіку та значення композиції амфори, доповнюючи її значущими деталями і підкреслюючи майстерність автора.

Зображення коней на Чортомлицькій амфорі не могли не привернути увагу дослідників. Ці детально промальовані сцени не лише вражають красою та майстерністю виконання, але й несуть в собі цінну інформацію про життя та культуру скіфів.

Багато істориків вважають, що зображення на амфорі є переконливим доказом того, що перші стремена і вудила були винайдені саме на території сучасної України. На амфорі ми бачимо, як скіфи впевнено керують своїми кіньми, використовуючи вудила та стремена. Ці елементи амуніції дозволяли їм краще контролювати тварину, що давало їм значну перевагу в бою та на полюванні.

Зображення стремен та вудил на Чортомлицькій амфорі є не лише свідченням винахідливості та майстерності скіфів, але й підкреслюють важливу роль коней у їхньому житті. Кінь був не лише засобом пересування, але й бойовим товаришем, вірним другом та символом статусу.

Пегас на Чортомлицькій амфорі: символізм та значення

Зображення крилатого Пегаса на Чортомлицькій амфорі виходить за межі традиційного скіфського мистецтва, адже цей персонаж є суто грецьким міфологічним образом. Що ж хотів цим сказати майстер?

Деякі дослідники вважають, що Пегас на амфорі слугує символом безкраїх степів та волелюбності скіфського народу. Його крила, що розвіваються на вітрі, підкреслюють прагнення до свободи та незалежності, властиве цьому кочовому народу.

Водночас, Пегас був не лише символом волі, але й утіленням водного джерела - головної життєдайної сили. Зображення крилатого коня, що вибиває копитом джерело, зустрічається в давньогрецькій міфології. В такому контексті амфора зі срібла набуває глибшого сенсу, уособлюючи вічне життя та джерело життєвої сили.

Можливо, амфора зі скіфським Пегасом використовувалася не лише як предмет побуту, але й як ритуальний артефакт. Її могли використовувати в обрядах, пов'язаних з прирученням і розведенням коней, адже Пегас, як відомо, був не лише крилатим конем, але й символом приборкання людиною дикої природи.

Скарби, що розкривають таємниці скіфів

Скіфський курган Чортомлик - це не просто пам'ятка стародавньої історії, а й справжня скарбниця знань про життя, вірування та культуру скіфського народу. Археологічні розкопки подарували світу безцінні артефакти, які й досі вражають уяву.

Чортомлицька амфора - це не просто вишуканий витвір мистецтва, а й унікальний історичний артефакт, який дає нам уявлення про життя, вірування та майстерність скіфів. Її складний та динамічний сюжет, реалістичні зображення людей та тварин, а також майстерна робота роблять її безцінним скарбом для світової культури.

Хоча курган Чортомлик зазнав значних руйнувань під час розкопок, він і досі вражає своїми розмірами та величчю. Курган височіє над степовими просторами, слугуючи мовчазним свідком славетної історії скіфського народу.

Чортомлик - це не просто курган, це портал у минуле, який дає нам можливість зазирнути у світ кочових воїнів, талановитих ремісників та мудрих жреців. Вивчення та збереження цієї пам'ятки й надалі буде відкривати нові сторінки в історії одного з найзагадковіших народів, що населяли нашу землю.