Унікальний артефакт: золотий гребінь зі скіфського кургану Солоха

На бескрайніх просторах українського степу розкидані тисячі курганів - свідків величної історії кочових скіфів. Один із таких курганів, Солоха, подарував світу безцінний скарб - золотий гребінь, витвір мистецтва, який і досі вражає уяву. 

Скіфський курган Солоха: велична степова піраміда

Традиція зведення курганів сягає корінням у IV століття до нашої ери, коли скіфські племена населяли простори сучасної Нікопольщини. Ці величні насипи, зведені над могилами вождів та знаті, слугували не лише місцем спочинку, але й символом могутності та багатства.

Розташовані поблизу водних джерел, кургани споруджувалися зусиллями великої кількості людей і являли собою складні архітектурні споруди. З часом ці насипи об'єднувалися в цілі некрополі, стаючи свідками скіфської історії.

Під курганами знаходили останки померлих. Згідно з ієрархією скіфського суспільства, найвищі кургани, що мали 14 метрів у висоту, належали царям та їхнім родинам. Саме таким величним свідком минулого є курган Солоха.

Курган Солоха знаходиться на лівому березі Дніпра, поблизу села Велика Знам'янка в Запорізькій області, на відстані 10 кілометрів від Енергодару, що нині, на жаль, під окупацією. Його висота становить 18 метрів, діаметр понад 100 метрів. Місцеві жителі охрестили його Солохою, і під цим ім'ям він здобув визнання не лише в світі науки, але й серед поціновувачів історичних пам'яток.

У 1912-1913 роках розпочалися дослідження кургану Солоха під керівництвом археолога Миколи Веселовського. Ця експедиція стала поворотним моментом в історії скіфської археології, адже їм вдалося розкрити не лише дві гробниці, але й знайти безцінні артефакти, що проливають світло на життя, побут та вірування скіфів.

Одне з поховань, зруйноване та пограбоване ще в давнину, ймовірно, належало знатній скіфській жінці. Проте справжньою сенсацією стало відкриття іншої, недоторканої усипальниці. Тут археологи знайшли останки скіфського царя та його слуги, зброєносця, конюха і 5 коней. 

У головах величного володаря знаходилися бронзовий шолом і золотий гребінь, залишені під час похоронного обряду. Руки царя прикрашали п'ять вишуканих пластинчастих браслетів. Поруч з ним також знайшли срібні посудини, зброю, золоті та срібні прикраси - все, що супроводжувало царя в його останній подорожі.

Одним з найвидатніших скарбів, знайдених у кургані Солоха, став золотий гребінь. Цей витвір мистецтва, створений грецькими майстрами на замовлення скіфської еліти, вражає не лише досконалою роботою, але й динамічною композицією, що зображує жорстоку битву скіфських воїнів.

Шедевр ювелірного мистецтва: опис гребеня

Золотий гребінь з кургану Солоха вражає не лише своїми розмірами - 12,3 сантиметри заввишки та 10,2 сантиметри завширшки, - але й вагою, яка сягає 294,1 грамів. Цей витвір мистецтва є справжнім шедевром скіфського ювелірного мистецтва.

Гребінь складається з трьох ярусів (знизу - вгору):

• Перший ярус: сам гребінь з дев'ятнадцятьма чотиригранними зубцями.
• Другий ярус: фриз, прикрашений зображеннями п'яти величних левів.
• Третій ярус: скульптурна група, що зображує батальну сцену.

Два нижніх яруси немов би слугують своєрідним постаментом для скульптурної композиції, яка зображує динамічну та напружену битву трьох воїнів-скіфів - двох кінних і пішого.

У центрі знаходиться скіфький вершник, який атакує спішеного воїна. Ліворуч від вершника розміщений піший дружинник з мечем. Усі фігури поглинені боротьбою, їхні рухи надзвичайно рішучі та виразні. Реалістичність сцени підкреслюється зображенням пораненого коня, що лежить на спині, стікаючи кров’ю.

Композиція має врівноважену трикутну форму, що додає гармонії та завершеності сцені битви. Між рельєфною композицією і зубцями гребеня розташована вузька ажурна смужка з п'ятьма фігурами лежачих левів, що слугує ритмічним переходом і додає естетичної завершеності загальному вигляду.

Майстер, який виготовив цей гребінь, надзвичайно ретельно передав навіть найменші деталі. Воїни одягнені у характерні скіфські куртки і довгі штани, взуті в м'які чоботи. Двоє воїнів захищені панцирами, а у кінного скіфа, можливо, царя, на голові грецький шолом. Фігури бічних воїнів симетричні, але їхні одяг та озброєння мають індивідуальні риси, що додає реалістичності та виразності кожній фігурі.

Гребінь створено методом карбування, при цьому частина деталей, імовірно, виготовлена окремо і припаяна пізніше. Після цього весь гребінь був відполірований, а тонкі деталі, як-от волосся і бороди воїнів, гриви коней та візерунки на одязі скіфів, були пророблені за допомогою гострого різця. Центральна фігура вершника нагадує вершників, відомих дослідникам за скульптурним фризом храму Парфенон в Афінах. Подібний витвір ювелірного мистецтва є своєрідним високим щаблем грецького ремесла, виконаного на замовлення скіфської аристократії.

Історичний контекст: золотий гребінь як символ культурного обміну

Золотий гребінь з кургану Солоха, датований кінцем V – початком IV ст. до нашої ери, був створений у часи, коли скіфські племена переживали період розквіту та могутності. Вони володіли значними територіями на півдні сучасної України, а їхня культура відзначалася багатством, вишуканим мистецтвом так званого скіфського "звіриного стилю" та жорстокими військовими традиціями.

Важливу роль у розвитку скіфської культури відігравала їхня взаємодія з грецькими містами-колоніями, розташованими на узбережжі Чорного моря. Скіфи активно торгували з греками, обмінюючи хутро, шкіри, золото й інші товари на грецькі вина, оливкову олію, посуд, зброю та ювелірні вироби.

Під впливом грецької культури скіфське мистецтво збагатилося новими сюжетами, мотивами і техніками. Грецькі майстри часто створювали на замовлення скіфської еліти ювелірні вироби, зброю, посуд та інші предмети розкоші.

Золотий гребінь з кургану Солоха є яскравим прикладом цього культурного обміну. Грецький майстер створив витвір мистецтва, що відображає скіфські військові традиції та візуальні стилі, але водночас використовує техніки та сюжети, характерні для грецького мистецтва.

Доля скарбів: втрата і біль

Сьогодні золотий гребінь, як і багато інших артефактів з кургану Солоха, неможливо побачити в українських музеях. Ці безцінні скарби, вирвані з рідної землі, прикрашають колекції російського державного Ермітажу.

У більшості каталогів, складених російськими дослідниками, місцем походження гребеня вказується "Північне Причорномор'я" або ж "Придніпров'я", без згадок про Україну. Це несправедливе замовчування та привласнення культурної спадщини є болючим нагадуванням про втрату, завдану українському народу.

Золотий гребінь з кургану Солоха - це не просто витвір мистецтва, це свідчення величі скіфської цивілізації, майстерності грецьких ремісників та жорстокої історії, що розділила долю безцінних артефактів.

Ця історія слугує не лише нагадуванням про красу та велич минулого, але й про необхідність збереження культурної спадщини та боротьбу за повернення незаконно вивезених скарбів на свою Батьківщину.