Срібні оправи турячих рогів-ритонів з Чорної могили: шедеври давньоруського мистецтва

Декоративно-прикладне мистецтво за часів Київської держави

Ювелірні вироби з коштовних металів - це справжня скарбниця знань про декоративно-прикладне мистецтво Київської держави. Княжа Русь славилася своїми ювелірними виробами з коштовних металів. Майстри того часу володіли широким спектром технічних прийомів обробки кольорових металів, таких як зернь, скань, карбування, чернь, художнє литво та інкрустація. Завдяки цим технікам вони створювали вишукані прикраси, які вражають красою та майстерністю виконання.

Великого поширення набуло створення срібних виробів з черню. Це були не просто прикраси, а справжні витвори мистецтва, які вражають своєю витонченістю та красою. Ця техніка, що використовує чорну пасту, схожу на емаль, набула широкого застосування. Майстерно поєднуючи чернь з іншими ювелірними техніками, майстри того часу створювали справжні шедеври. Серед вишуканих виробів з черню можна знайти весільні сережки (колти), персні, браслети, хрести, чари та кубки.

У ранніх виробах фон цілком вкривався черню, підкреслюючи контрастність зображень. Згодом, у XII столітті, набула поширення "техніка контурної черні". Завдяки їй малюнок наносився чорною лінією, а срібний фон залишався відкритим або золотився.

У 1872-1873 роках відомий археолог Дмитро Самоквасов провів розкопки кургану Чорна могила у Чернігові, які стали справжньою сенсацією. Він виявив багатство похоронних дарів, що свідчили про високий статус померлого. Серед них - зброя, обладунки, коштовні прикраси, посуд, і, звичайно ж, два вишукані ритони з турячих рогів, оздоблені срібним окуттям.

Їх вважають справжнім шедевром ювелірного мистецтва IX-X століть. Один з рогів прикрашений пишним рослинним орнаментом, що майстерно викарбувано на срібній оправі. Оправа другого рога вражає складністю та динамічністю сюжетної композиції. Кожна деталь орнаменту має своє значення, а композиція в цілому захоплює багатством образів.

Срібні оправи турячих рогів з Чорної могили: опис 

Більший турячий ріг, завдовжки 67 см, вражає не лише своїми розмірами, але й вишуканою композицією, що прикрашає його срібне окуття. Цей фриз, викарбуваний з майстерністю, запрошує нас у подорож до світу фантазії, де переплітаються образи чудовиськ, тварин, птахів та людей.

Композиція фризу побудована на симетрії, що підкреслює гармонію та врівноваженість. Парні групи фігур, розміщені таким чином, щоб людина, п'ючи з рога, могла їх споглядати, створюють динамічну та захоплюючу історію.

У центрі композиції - величні грифоноподібні коні, з'єднані великою пальметою. Їхні вигадливо вигнуті крила ніби ведуть нас у вищі сфери. Зліва від них - орел, під яким стрімко біжать два собаки. Завершують фриз два дракони з переплетеними шиями та хвостами, а також пальмета.

Праворуч від центру мчить вовк, повернувши голову вліво. Його супроводжує величний півень з пишним оперенням. Далі ми бачимо дві людські фігурки з луками. Чоловік оглядається назад, відчуваючи небезпеку, адже його наздоганяє стріла, що летить з невідомої сторони. Жінка ж стоїть спокійно, а перед нею примостився птах, нахиливши голову їй назустріч. Вид цього птаха неможливо чітко розпізнати, що робить його ще більш загадковим.

Композиція фризу обрамлена орнаментальними медальйонами з лілеєподібними кринами. Ці медальйони нагадують візантійські прототипи, додаючи фризу вишуканості та величі.

Фантастичні істоти, звірі та птахи зображені в химерних сплетіннях. Це підкреслює їхній сюжетний зв'язок та динамізм композиції. На центральному фризі зображення тварин переважають над людськими. Люди здаються крихітними, ніби не здатними протистояти грізній стихії тваринного світу.

Розкішна орнаментика підкреслює непереможність, силу та войовничість тварин. Деталі оперення та шерсті драконів, птахів і звірів зображені з майстерністю, роблячи їх образи ще більш вражаючими. Фігури, завдяки складному орнаменту, вплетеному в їхні тіла, сприймаються як єдиний візерунок. 

Менший ріг, завдовжки 54 см, на відміну від більшого, не має зображень тварин та людей. Його оздоблення складається з вишуканого та складного рослинного орнаменту, що, безсумнівно, виконував не лише декоративну, але й захисну функцію.

Орнамент на меншому розі - це не просто візерунок, а символ родючості, життя та захисту. Переплетені стебла, що проходять крізь ажурні кільця, утворюють симетричні фігури, які завершуються гостролистими пагонами біля вінців.

Центральним елементом орнаменту є стилізовані лілії - крини. Їх симетричне та чітке розташування підкреслює врівноваженість та гармонію композиції.

В давніх слов'ян крин, або геральдична лілія, мав глибоке символічне значення. Він вважався символом родючості, беручи початок від "дерева життя" - дерева, яке містило в собі насіння всіх рослин. Мотив крину також використовувався при створенні давньоруських хрестів-енколпіонів. Ці хрести, окрім релігійного значення, мали й магічний, захисний зміст.

Техніка виготовлення

Турові роги окуті сріблом навколо устя та прикрашені квадратними накладками в середній частині. Вони є свідченням майстерності та художнього бачення давньоруських ювелірів. Зображення на рогах виконані технікою карбування, де майстерно поєднуються різні прийоми: позолота, зернь та гравірування. Тло рогів позолочене і суцільно вкрите незліченними ямочками, що імітують зернь. Це створює ефект сяйва та багатства, на якому чітко виділяються срібні фігурки людей, тварин та фантастичних істот.

Дрібні деталі - пір'я, шерсть, луска - зображені з неймовірною точністю за допомогою найтоншого гравірування. Це свідчить про високий рівень майстерності та увагу до деталей ювелірів того часу. Деякі дослідники вважають, що поверхня оправ додатково була декорована почорненим візерунком. Це підкреслювало графічну досконалість зображень та додавало їм глибини та виразності.

Ритуальне значення та символіка 

Вишукані ритони з турячих рогів - це посуд для пиття, що має глибоке ритуальне значення та тісно пов'язаний з язичницьким культом давніх слов'ян. Вони використовувались як атрибути язичницьких богів та невід'ємна частина ритуальних бенкетів. Їхнє оздоблення, багате орнаментами та символами, свідчить про важливу роль, яку вони відігравали в житті та віруваннях людей того часу. Цікаво, що ритони були покладені в курган вже після завершення похоронного ритуалу.

Зображення на оправах рогів мають глибокий символічний сенс. Найбільш досліджена символіка належить півню - священному птаху Сонця. Він не просто схожий на небесне світило, але й сам є земним його образом, зооморфною трансформацією вогню. Згідно з багатьма віруваннями, його спів проганяє нечисту силу.

Стрічка, що з'єднує чепурного півня з вовком, переходить до коней-грифонів, сплетених між собою хвостами і крилами. Це символізує магічний зв'язок тварин і чарівні сили природи. Як і півень, кінь-грифон у слов'янській міфології асоціювався із сонячним божеством.

Вовк, зображений поряд з півнем, у багатьох повір'ях давніх слов'ян символізує успіх у початій справі. Він уособлює силу, хитрість та войовничість, якості, які могли допомогти людині досягти мети.

Зображення двох драконів, що переплелися у смертельній сутичці, не пов'язані з півнем, вовком та кіньми-грифонами. Вони символізують вічну боротьбу добра і зла, світла і темряви, що пронизує все суще.

Безперечно одне: ріг являє собою винятковий твір, єдину пам'ятку давньослов'янського мистецтва, в якій відбита якась міфологічна легенда чи епос. Проте, ані історія, ані міфологія поки що не дали точної відповіді на запитання: який сюжет зображено на обкутті турового рога з Чорної Могили.

Доля скарбів з Чорної могили

Після розкопок знахідки з Чорної могили експонували у Києві та Чернігові. Проте, більшість з них, включаючи турячі роги, було передано до державного історичного музею в Москві. На жаль, українські історики мають обмежений доступ до цих артефактів, що ускладнює їх дослідження та популяризацію.

Срібні оправи турячих рогів з Чорної могили - це не просто цінні історичні артефакти, а справжні шедеври давньоруського ужиткового мистецтва. Їх витонченість та майстерність виконання свідчать про високий рівень розвитку ремесел у Київській Русі. Ці скарби є важливим джерелом інформації про культуру, вірування та побут наших предків.