27-05-2024 Історія 929

Трипільська культура: загадковий світ мальованої кераміки

Трипільська культура: загадковий світ мальованої кераміки

На просторах сучасної України, Румунії та Молдови, між Карпатами та Дніпром, колись процвітала унікальна цивілізація – Трипільська культура. Її назва походить від села Трипілля Київської області, де в кінці XIX століття були знайдені перші артефакти. Ця культура, що сягає своїм корінням до 5500 року до н.е., вражає не лише масштабами та тривалістю існування, але й глибиною знань та мистецьким талантом своїх творців.

Однією з візитівок Трипільської культури є бездоганна кераміка, яку по праву називають "мальованою". Ці вироби не лише розкривають нам побут та вірування трипільців, але й свідчать про їх витончений художній смак та досконале володіння різноманітними техніками.

Розквіт і зникнення трипільської цивілізації

Трипільська культура, що проіснувала близько 2 тисяч років, пережила періоди бурхливого розвитку та поступового занепаду. Ця культура, яку також називають культу́ра Кукуте́нь, сягає своїм корінням у часи неоліту та раннього енеоліту. Її назва походить від села Трипілля на Київщині, де наприкінці XIX століття були знайдені перші артефакти. Цікаво, що подібні артефакти майже одночасно виявили й у румунському селі Кукутень, звідки й походить друга назва культури.

Український археолог Вікентій Хвойка

Перші кроки до розкриття таємниць Трипільської культури зробив український археолог чеського походження Вікентій Хвойка. Саме він у 1893-1894 роках, досліджуючи ділянку на вулиці Кирилівській, 55 у Києві, натрапив на перше поселення цієї унікальної цивілізації. Про свої знахідки Хвойка розповів у серпні 1899 року на XI археологічному з'їзді у Києві, і саме 1893, рік початку розкопок на Кирилівській, офіційно вважається роком відкриття Трипільської культури в Україні.

Восени 1897 року дослідник знайшов ще кілька поселень з артефактами, схожими на київські, в околицях містечка Трипілля Київського повіту (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). З того часу, завдяки дослідженням Хвойки та його послідовників, назва "Трипільська культура" міцно закріпилася за пам'ятками цієї цивілізації на території України та Молдови.  Найвідомішими археологічними пам'ятками культури є поселення Небелівщина, Тальянки, Доброводи, Вишнівці та інші.

Трипільська культура сягнула свого апогею між 5500 та 2750 роками до нашої ери, розкинувшись на території понад 350 тисяч квадратних кілометрів. Її володіння простягалися від величних Карпат до могутнього Дніпра, охоплюючи землі сучасної Румунії, Молдови та України. За різними оцінками, чисельність населення сягала від 400 тисяч до 2 мільйонів осіб.

Трипільське протомісто, сучасна реконструкція

У часи розквіту культура відзначалася найбільшими поселеннями в Європі, де в деяких із них проживало понад 15 тисяч людей. Ці величні протоміста вражали не лише своїми розмірами, але й високим рівнем розвитку ремесел та землеробства. 

Походження Трипільської культури й досі лишається предметом дискусій серед науковців. Проте більшість схиляється до думки, що вона сформувалася завдяки змішанню двох груп: ранніх неолітичних землеробів, які мігрували з Малої Азії до Балкан, а звідти на українські землі, та місцевих племен, які вже давно там проживали. Існує й альтернативна теорія, яка стверджує, що Трипільська культура зародилася на місці, еволюціонуючи з більш ранніх культур регіону. Проте остаточних висновків щодо походження Трипільської культури поки що не зроблено, адже археологічні дослідження й досі тривають, відкриваючи нові таємниці цієї загадкової цивілізації.

Проіснувавши близько 2 тисяч років, Трипільська культура зникла. Вчені досі намагаються з'ясувати причини її зникнення. Існує декілька теорій, що пояснюють цей феномен, зокрема зміни клімату, виснаження ґрунтів, епідемії, війни та вторгнення інших племен. Трипільська культура залишила нам неоціненну спадщину у вигляді мальованої кераміки, витончених артефактів, що вражають дослідників та митців.

Кераміка – мова трипільців

Трипільська кераміка

Трипільська культура, відома як "культура мальованої кераміки", вражає багатством своїх унікальних рис. Кераміка, безсумнівно, є її візитною карткою, адже вона слугує ключем до розуміння матеріального та духовного світу тогочасних людей.

Випалена на вогні глина стала першим штучним матеріалом, а виготовлення глиняного посуду – одним із найвизначніших досягнень наших предків. Трипільці залишили нам неоціненну спадщину – багатство керамічних виробів, прикрашених поліхромними візерунками з червоних, жовтих, білих та чорних барв. Їхні твори вражають не лише витонченістю форм, але й глибиною символічного значення.

Окрім посуду, трипільські майстри виготовляли глиняні статуетки, амулети, моделі жител, намиста та інші прикраси. Ці витончені вироби не лише тішили око, але й мали важливе ритуальне та оберегове значення, розкриваючи нам глибину світогляду та вірувань цього загадкового народу.

Гончарні вироби трипільців можна умовно поділити на дві групи: прості та вишукані. До першої групи належить посуд, виготовлений з грубої глини. Він має товсті стінки, не завжди симетричну форму і нескладний орнамент. Цей посуд, ймовірно, використовували в повсякденному житті.

Друга група представлена вишуканими виробами з тонкої, добре випаленої глини. Їх вирізняють чіткі форми, елегантні пропорції, складна система орнаментів та різноманіття кольорів. Цей посуд, ймовірно, мав не лише практичне, але й ритуальне значення.

Трипільський посуд

Трипільці, як і будь-яка розвинена цивілізація, мали значну потребу в якісному посуді. Їхня майстерність у гончарстві дозволяла їм виготовляти вироби трьох основних типів: господарський, кухонний та культовий.

До кухонного посуду, який використовувався для приготування їжі та зберігання продуктів, належали глечики, кухлі, кринки, миски, чаші, амфори та інші. Археологи нарахували 16 типів трипільського керамічного посуду, які вражають різноманітністю форм та оздоблення.

За формою посуд можна поділити на такі категорії: конічний, вазоподібний, лійчастий, з плавним або різким профілем, гострореберний, з утопленими вінцями та інші. Ця різноманітність свідчить про високий рівень розвитку гончарного ремесла у трипільців.

Біноклевидна трипільська керамічна посудина

Досі залишається загадкою призначення біноклевидних посудин, які часто знаходять у трипільських поселеннях. Їхня незвичайна форма та відсутність дна виключають практичне використання, тому виникає припущення про їх ритуальне призначення.

Існує декілька теорій щодо того, як могли використовуватися ці посудини. Одна з них стверджує, що їх ставили на землю, наповнюючи водою, і таким чином проводили ритуал поїння землі. Інша теорія припускає, що один бік посудини обтягували шкірою, перетворюючи її на ритуальний барабан.

Антропоморфні жіночі статуетки Трипільської культури

Серед витворів трипільських майстрів особливо вирізняються теракотові жіночі статуетки, відомі як "трипільські Венери". Їхні величні форми та витончені риси роблять їх справжніми шедеврами керамічного мистецтва. Окремої уваги заслуговують фігурки жінок з немовлятами, які отримали назву "трипільські мадонни".

Саме антропоморфні зразки трипільської кераміки слугують ключем до розуміння духовного світу цієї загадкової цивілізації. Їхні тіла часто прикрашені орнаментами, що нагадують татуювання, які, ймовірно, мали символічне значення. Дослідники вважають, що ці статуетки втілювали образ Богині-Матері, уособлюючи родючість та життєдайну силу.

Сакральний характер та культове значення жіночих статуеток свідчать про глибинні вірування трипільців, а також про особливості їхньої соціальної структури, де, ймовірно, домінувала жінка – матріархат.

З глини будували не лише посуд, але й жертовники, біля яких відбувалися важливі релігійні обряди з використанням теракотових статуеток. Особливою повагою у трипільців користувалася фігурка бика, яку часто знаходили біля жертовних вівтарів.

Цей образ не випадковий, адже бик мав величезне значення для трипільської цивілізації, яку нерідко називають "цивілізацією на волах". Ці тварини не лише допомагали обробляти землю, будучи основною тягловою силою, але й, ймовірно, уособлювали сакральну чоловічу силу та родючість.

Орнаменти та їх значення

Орнамент на трипільській кераміці

Трипільська кераміка вражає не лише досконалістю форм та якістю виготовлення, але й вишуканістю орнаментального оздоблення. Її краса та багатство візерунків ставлять її на одне з перших місць серед досягнень керамічного мистецтва того часу, гідно конкуруючи з найдосконалішими творами з інших цивілізацій.

Трипільські майстри володіли мистецтвом створення неповторних орнаментів, використовуючи багату палітру з чотирьох основних кольорів: чорного, білого, червоного та брунатного. Вміло поєднуючи ці кольори, вони створювали динамічні та живі візерунки, що оживляли поверхню посуду. 

Трипільські орнаменти не обмежувалися одним чи двома типами візерунків. Їхній арсенал сягав щонайменше десяти типів, кожен з яких мав свої особливості та значення. Найпопулярнішими елементами в орнаменті були спіраль, меандр – декоративна звивиста неперервна лінія та канелюри – вертикальні або горизонтальні жолобки на виробі. Крім орнаменту інколи зображали рослин, тварин, людей або частини її тіла.

Найпоширенішими мотивами трипільського орнаменту були:

  • Сонце. Цей небесний символ, джерело життя та світла, зображувався у вигляді кола або декількох концентричних кіл, часто з хрестом посередині. Хрест, ймовірно, уособлював чотири сторони світу, стихії або чотири пори року.
  • Місяць. Цей нічний світильник, що символізував жіночність, мінливість та таємницю, зображувався у вигляді півмісяця або рога.
  • Рослинність. Стилізовані зображення дерев, квітів та інших рослин свідчили про глибокий зв'язок трипільців з природою та їхнє шанобливе ставлення до неї. "Ялиночки", що часто зустрічаються в орнаменті, могли символізувати вічне життя, родючість та зв'язок з землею.
  • Вода. Хвилясті лінії, що нагадують водну гладь, символізували життя, очищення та плинність часу. Вода вважалася джерелом всього живого і важливим елементом у віруваннях трипільців.
  • Спіраль. Цей динамічний візерунок, що часто зустрічається в орнаменті, ймовірно, уособлював міфологічного змія-дракона - могутню істоту, пов'язану з підземним світом, вічним рухом та мінливістю життя.

Ці мотиви, поєднуючись один з одним, створювали неповторні орнаменти, що прикрашали посуд та інші предмети побуту трипільців.

Мальована кераміка: відображення вірувань та світогляду

Трипільські орнаменти не лише тішили око, але й несли в собі глибокий сенс. Вони розповідали про уявлення трипільців про світ, їхні вірування та міфи. 

Трипільці вірили, що Всесвіт має чітку вертикальну структуру, і це відображалося в символіці розпису їхніх глиняних посудин. Наприклад, на глечиках, макітрах та великих посудинах-зерновиках можна побачити орнаменти, які поділяли їх на три яруси: нижній символізував землю, середній - повітря, та верхній - небо.

Трипільська кераміка

Цей поділ підкреслював чіткий порядок та гармонію, які, на думку трипільців, панували у Всесвіті.

Трипільська кераміка є не лише цінним джерелом інформації про побут та вірування трипільців, але й справжнім витвором мистецтва. Її вишукані форми, багатство орнаментів та високий рівень майстерності свідчать про розвинену естетичну культуру та художній талант цього народу.

Мистецтво, що надихає крізь тисячоліття

Дослідження трипільської кераміки, що почалося в кінці XIX століття, триває і досі. Археологи знаходять нові артефакти, які доповнюють наші знання про цю загадкову культуру. Трипільська кераміка зберігається в музеях України, Румунії, Молдови та інших країн.

Трипільська культура залишила нам безцінну спадщину у вигляді мальованої кераміки. Ці вироби не лише є свідченням високого рівня розвитку цього народу, але й дають нам можливість зазирнути в його світогляд, вірування та побут. Вивчення та збереження трипільської кераміки є важливим завданням для сучасних дослідників та всіх, хто цікавиться історією та культурою України.

Трипільська кераміка й досі надихає сучасних художників та майстрів. Її візерунки та форми використовуються в дизайні одягу, посуду, сувенірів та інших предметів. Трипільська культура стає все більш популярною темою для досліджень, публікацій та виставок.


Читати також