Пантелеймон Куліш. До Данте
Хто не знає, Данте, твого горювання,
Той і твого пекла страшного не взнає:
З твого серця вийшли ті оповідання.
В праведному серці той огонь палає,
Що палить у пеклі душі беззаконні;
В мученому серці холод побиває
Рожевії квіти, пишні, благовонні,
Що гинуть без сліду, що, мов сон, зникають,
Оставивши в серці болі невимовні.
Нехай усі люде тії болі чують;
Нехай усі землі, всі язики знають,
Як великі душі за весь мир горюють.
Популярні твори:
- Байда князь Вишневецький
- Благословляю час той, і годину
- Дівоче серце
- До Данте
- До кобзи
- До рідного народу
- Заворожена криниця
- Квітки з сльозами
- Маруся Богуславка
- Муза
- Орися
- Рідне слово
- Святиня
- Січові гості
- Степ опівдні
- Ти сидиш під білим древом
- Чорна рада
- Чорна рада (скорочено)
Критика:
- Думка у мене стоїть на сторожі почуття (Любовні сюжети в житті й поезії Пантелеймона Куліша)
- Проблеми етнопсихології українського народу в спадщині Пантелеймона Куліша
- У праці й суперечностях (Роздуми про Пантелеймона Куліша)
- Консервативний дискурс творчості П. Куліша
- Філологічна термінологія в публіцистиці П. Куліша
- Фразеологізми в епістолярії Пантелеймона Куліша
- Слов'янська ода Пантелеймона Куліша
- Козацько-гетьманська минувшина в рецепції П. Куліша (1840-ві – початок 1860-х років)
- До історії взаємин Пантелеймона Куліша та Миколи Стороженка
- «Через край із серця рідне слово ллється…» (про мову поезій П. Куліша)
- До історіографії досліджень державницько-правових ідей у творчості Пантелеймона Куліша
Відео: