СПАДОК. Одяг Миронівщини»: як зберегти культурну спадщину

За підтримки благодійників музейники відтворили та оцифрували стародавній одяг Київщини

18 січня у Миронівській громаді на Київщині відбулася презентація проєкту «СПАДОК. Одяг Миронівщини», у межах якого музейники відтворили й оцифрували традиційний одяг регіону кінця ХІХ — першої половини XX століття. Проєкт Миронівському краєзнавчому музею вдалося реалізувати завдяки отриманому гранту від Благодійного фонду «МХП — Громаді».

Понад 8 років Миронівський краєзнавчий музей працює над збереженням культурної спадщини регіону. У 2022 році заклад отримав грантове фінансування від БФ «МХП — Громаді», в межах якого  музейники дослідили історію місцевого ремесла — ткацтва. Проєкт дав змогу реставрувати ткацький верстат та не лише зберегти традиційне ремесло, а й передати його майбутнім поколінням через майстер-класи та інші заходи. Директорка Миронівського краєзнавчого музею Інна Савсюк розповіла, що дослідження ткацького ремесла стало поштовхом для запуску нового проєкту «СПАДОК. Одяг Миронівщини», метою якого стало дослідження традиційного одягу Миронівщини кінця ХІХ — першої половини ХХ століття.

Протягом пів року музейники разом із провідними експертами працювали над збором, дослідженням та оцифруванням традиційного вбрання, яке вдалося знайти в музеях, приватних колекціях та селах громади. Багато елементів зберігалися у неналежних умовах або були вже втрачені. Тому команда краєзнавчого музею залучилась підтримкою провідних експертів Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

«Першим етапом проєкту було зібрання необхідних матеріалів та інформації про традиційний одяг місцевості. Ми організували поїздки в 20 сіл громади та долучили до роботи в цих експедиціях найкращих фахових спеціалістів, які зібрали 39 зразків народного одягу та понад півсотні предметів інтер’єру», – розповіла Інна Савсюк.

На другому етапі фахівці оцифрували колекції традиційного одягу та елементи, які знайшли під час виїзних експедицій. Загалом на базі фотостудії ГО «Навколо нас. UA» вдалося оцифрувати 118 одиниць, які наразі поступово завантажують на портал museum-digital ukraine, що дасть змогу показати зібрану колекцію всьому світові.

Метою третього етапу проєкту було вже відтворення традиційних чоловічих та жіночих костюмів регіону. У результаті було створено 4 жіночі комплекти традиційних вбрань та 2 чоловічі. На цьому етапі музейникам допомогли експерти з відомої української майстерні «ВидимоНевидимо», які відтворювали наявні елементи одягу та прикраси зі старовинних фото. До речі, ці фотографії також були оцифровані під час виїзних експедицій селами громади.

У майбутньому відтворені речі будуть використовувати для історичних реконструкцій, виставок, фестивалів, створення інтерактивної фотозони в музеї та реалізації інших культурно-просвітницьких проєктів, спрямованих на популяризацію традицій Миронівщини.

Через важливість цього проєкту для збереження культурної спадщини проєкт підтримав Благодійний фонд «МХП — Громаді», який вже 10 років займається розвитком громад і культурної складової в маленьких містах і селах. 

«Благодійний фонд «МХП — Громаді» активно підтримує локальні музеї та культурні проєкти. У 2023-му році ми допомогли п’яти сільським музеям, присвяченим Стусу, Симоненку, Леонтовичу, Чорноволу та Трипільській культурі. Минулого року підтримали музей на батьківщині Шевченка у Черкаській області, де було виконано комплекс робіт з реконструкції покрівель хат та місць, пов’язаних із дитинством поета. Розвиток культури та збереження національної спадщини є одним із наших стратегічних напрямів, адже це зміцнює нашу ідентичність і допомагає нам залишатися українцями», — зазначив Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду «МХП - Громаді».

«Проєкти, які стосуються відтворення національної спадщини, — це не про минуле. Це про майбутнє. У першу чергу — про нас із вами. Бо сухий філософський конструкт, який ми називаємо національною ідентичністю, має бути наповнений конкретними речами, емоціями та саморозумінням. Такі проєкти дають можливість актуалізувати знання про себе, пишатися своєю культурою та зберегти нашу національну ідентичність, яка є ключем до національної безпеки», — додала Наталя Кривда, голова Наглядової ради Українського культурного фонду.