Композиція парадоксальна
Англ.: paradoxical composition; нім.: paradoxe Komposition;
ісп.: composición paradójica; франц.: composition paradoxale.
Драматургічна техніка, що полягає у перевертанні перспективи драматичної
структури. Наприклад, вставляння комічного епізоду у розпалі трагічної ситуації
(комічна інтермедія) або іронізування з долі трагічної дійової особи. Такий засіб
контрасту використовував саме Мейєрхольд (Meyerhold, 1973–1992) для виділення
суперечностей дії, а також і як стилістичний засіб для розкриття художньої конструкції: так автоматизм сприймання був у програші, проте у виграші був новий погляд на події реального життя. Мейєрхольд став одним з перших, хто винайшов цей засіб і постійно використовував його. Він перетворив парадоксальну композицію у техніку гри, декорації (голубе сонце, жовте небо), а в ширшому контексті у техніку загальної структури постави [Гувер (Hoover, 1974 : 309)].
Літ.: Rudnitski, 1988; Braun, 1994.
