Тетяна Лісненко. За 28 днів весна, кохання…
Я про тебе забула…
Я забула про тебе, як давно вже заметені весни,
Ще багато таких, як ти є, на великій землі…
Ти кохання убив, і воно вже між нас не воскресне,
Не повернеш ні весен, ні осінніх «курли» журавлів.
Ти не згадуй мене, як приходить натомлена осінь,
І тоді, як зима замітає стежини й путі.
Гомонить наша тиша під старою вербою і досі,
Та не вернеш уже, бо ніщо не вертає в житті.
Йтимуть роки чужі і сніги укриватимуть скроні,
Я забуду тебе, як нікчемні розхристані сни.
І твій погляд палкий, і пахучі гарячі долоні,
Щастя наше п’янке, що таємно несли до весни.
Я для тебе була, наче грубка, що затишно гріла,
Наче тінь від беріз, що у спеку тебе берегла.
Я в такому тобі не того тоді, мабуть, зустріла,
Хоч тоді вже ніяк я заснути у ніч не могла…
Я тебе не виню, твої втіхи як сірі тумани,
Хоч живеш у мені і пульсуєш, як часточки крові…
Зацвіли почуття сірим квітом чужого обману,
І зів’яли навік пелюстки пломінкої любові.
Ти такий вже як є, я такого колись полюбила,
Тільки сили не стало, кохання засохла ріка…
Уже котра зима. Достигає чиясь горобина,
І життя течія – як широкая річка стрімка…
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
