Поділитися:
Марічка Потехіна

І час, і вимір стали на межі,
Відчуй, але нікому не кажи.
Колись давно, на кшталт о цій порі,
Хтось звів годинник дригом догори.

І сила рим відчула, що жива,
До пліч узбіч полинула трава,
Краплина притулилась до щоки,
Луна і біт наповнили стежки.

Там де світанок порався зі сном,
Зайнявся цвіт кульбабовим вином.
Де вечір виколисував думки,
Жага вогню зʼєднала дві ріки.

Колись давно… А може навпаки?
Обійми серця ніжні і тривкі
Відчуй, але нікому не кажи,
Бо час і вимір стали на межі…



Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»

Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja

Читати також


Вибір читачів
up