Мележик Вадим (Мел). За 28 днів весна, кохання…

Поділитися:

Ти була така ласкава, та знов кудись пропала...
Тихо, без слів...без жодного сліду...
І серце моє без ритму битись стало,
Живу без сніданку, вечері й обіду...
Якщо написати, що сумно---це все одно, що промовчати...
Не сумно... Просто взагалі ніяк...
Стан цей словами не описати,
Якийсь малорухомий, ледь живий зомбак...
Хочу забути...твою посмішку і погляд,
Забути й не думати, що десь ти там є...
Та все більш розумію, що ти потрібна мені поряд,
Хоч і спілкування наше здебільшого лиш віртуальне...
Це зовсім не важливо---другорядна річ,
Важливо для мене лиш постійне твоє спілкування...
Бо без цього мій день перетворюється в постійну ніч,
А хороший настрій взагалі припиняє своє існування...
І не потрібно мені нічого більше,
Залиши хоч те, що наразі було...
Моє життя з тобою геть зовсім інше ---
Розквітає, мов весняної квітки стебло...
Пам'ятаєш рядок з хіта---"Я так хочу до тебе..."?
Так от, я хочу---дуже...
Але краще ці крихти, що є, в руках, ніж щось більше в небі...
Я просто не можу бути до тебе байдужим…