О.К. За 28 днів весна, кохання…
Як добре, що ми розминулись…
Це, мабуть, виглядало кумедно згори: паралельні вулиці, що ніколи не перетинались, потяги, що курсували в протилежних напрямках і дві маленькі фігурки, що по черзі з’являлись то тут, то там одразу потому, як інший йшов геть.
…Я завжди знала, що ти є. І завжди знала, що ніколи тебе не зустріну. Це було важко усвідомлювати. З цим неможливо було змиритись. Тож кожного сонячного ранку душа народжувала крихітне марне сподівання, що вмирало з першою вечірньою зіркою, так і не ставши надією.
…Хотілося знати, який ти. Уява малювала примарні силуети, та я не впізнавала тебе в них, ні руху, ні дотику, ні натяку на твою присутність, хіба, можливо, запах: ледь вловимі нотки весняного лісу і вітру, що несе дощ. Я хотіла знати, які в тебе очі, чи любиш ти ромашковий чай і бачити, як краплинки води до останнього тримаються в тебе на підборідді, коли ти струшуєш мокре волосся.
Я плакала… І не знала, чому. Я прагнула, не знати чого. Той, хто прийшов замість тебе, був не ти. І це була не його провина.
Як добре, що ти ніколи не бачив мене з перекошеним від злості обличчям, зі зверхнім поглядом, сповненим зневаги, ображену і принижену, опухлу від сліз.
Як добре, що ти ніколи не зустрів мене, що я не затягла тебе в пастку розчарування та байдужості. Що мені не довелось дивитись тобі вслід і вмирати від болю, втрачаючи…
Знайди мене… В іншому житті, іншому світі, іншому вимірі. Коли я буду готова звучати в гармонії з тобою. Коли світло з глибини мого єства невимушеною м’якістю огорне мою недосконалість та невпевненість. Коли я нарешті навчусь любові. Знайди мене...
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
