Ватульов Костянтин. За 28 днів весна, кохання…
Взагалі-то нескладно, ну майже… розстатися треба з журбою.
Відірватися силою волі від болю у зранених грудях.
Накриває зима. Перший сніг на широкому полі вже блудить,
Ним дбайливо засипано тисячі різних доріг, а з тобою
Незнайомі птахи будуть різати крилами край піднебесся.
Накладатися смужки нові на старі басамани в долонях.
Пам’ятаю минуле, між тим відголоски у душу проносять
Неприємні міжряддя, що світ навкруги ще не раз відвернеться.
Виявляється ми не тімахи ― звичайні незначущі люди.
Не зуміли владнати спокійно насправді буденні марниці.
Хоч повинні були не попастися більше у пута класичні,
Та трапляється іноді так, коли хтось необачливо любить.
Все, що хочеш, віддам, а все інше давай розділю вполовину:
Найдорожче зі снів, ненаписаних віршів та променів літа.
Я вважаю сніги, що у грудні вкривають, нічого не змінять
І мої почуття до весни аж ніяк від морозу не згинуть.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
