Містерія

МІСТЕРІЯ (лат. ministerium “служба, вчинок”. За іншою етимологією,
лат. mysterium “таємниця, затаєна правда”).
Англ.: mystery play; нім.: Mysterium, Mysterienspiel; ісп.: misterio;
франц.: mystère.

Релігійна середньовічна драма XIV–XV ст., яка відтворювала на сцені епізоди
з Біблії (Старий і Новий Заповіт) або житія святих. Ці вистави ставили під час релігійних свят актори-аматори (міми й жонглери) на збудованому підвищенні під керуванням провідника у симультанних декораціях. Містерія тривала декілька днів за участю декламатора, який підтримував зв’язок між окремими епізодами вистави, а також за участю ведучого. Містерію замовляли мерії (текст і ведучий), їх ставили в
усіх стилях за однією сюжетною лінією. Актори об’єднувалися у братства. Оскільки
Церкву налякав розвиток містерій в напрямі до бурлеску й грубощів, вона 1548 р. забороняє представляти релігійну тематику у виставах у центральній частині Франції
(володіння короля), але традиція зберігається в інших частинах держави та в усій Європі (ауто* в Іспанії та Португалії, міракль* в Англії, лауді в Італії, містерієн­шпіль
у Німеччині). Містерія істотно вплинула на драматургію епохи правління королеви Єлизавети (Марло, Шекспір) та іспанську драматургію. В “Містерії Страстей”
з властивими для неї ґротескним комізмом, теологічними дискусіями, використанням усього міста для отримання театралізованих видовищних ефектів розповідається про життя Христа.

Літ.: Konigson, 1969, 1975; Rey-Flaud, 1973.