Архітектурні текстильні роботи Сари Запати
У яскравих клаптикових полотнах із витканими візерунками та пухнастими волокнистими краями скульптури Сари Запати постають як настінні гобелени, окремі об’єкти чи лісові інсталяції. Поєднуючи архітектурні структури, м’які тканини, розмаїття візерунків і текстур, її роботи, створені для конкретних просторів, розкривають природу багатошарових ідентичностей, що формуються її перуанською спадщиною, квір-ідентичністю, євангелічним вихованням у Південному Техасі та життям у сучасному Нью-Йорку.
Запата гармонійно поєднує традиційні ремісничі техніки із сучасними підходами, підкреслюючи значення індіанського перуанського ткацтва як засобу комунікації. Візерунки й символи, вплетені в тканину, здавна слугували для передачі знань і космологічних уявлень.
В абстрактних скульптурах, що часто зливаються з оточенням, Запата використовує несподівані й барвисті поєднання кольорів, виткані тканини та пухнасті текстури. Її роботи не піддаються простій класифікації: вони ані суто функціональні, ані виключно декоративні, хоча й граються з елементами обох категорій.
Свідомо уникаючи надмірної «краси», Запата запрошує до тактильного дослідження зв’язків між ремеслом, спадщиною, спільнотою та пам’яттю, що викликають подив і захоплення.
