Якимович Наталія. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було всього 2 хвилини, розповідав через десятиліття, в минулому хорунжий уланського полку Польщі українського походження висланий з родиною при операції « Вісла» на Україну в село Купичів Волинської області Іван Васильович Якимович, мій свекор. Для збереження життя свого та своєї родини прохав внуків і дітей називати його капралом, бо польських офіцерів тоді завзято винищували.
1 вересня 1939 року поблизу селища Мокра, 5 км на північ від Клобуцька, була одна з найперших битв польської кавалерії яка голими шашками кинулась на танковий батальйон. Як розповідав німецький танкіст всі подумали :
- Польські улани чи гусари зовсім охреніли!!!
Під’їхав Василь Іванович зі своїми людьми, коли німці вже оговтались, затримка була по вині командування. В секунди наказав офіцер уланам зняти мундири, ореодягтися в сякі- такі лахи, злізти із коней вдаючи з себе переляканих коноводів. Вони пройшли мимо танків ведучи та заспокоюючи розбурканих коней, деяким прийшлось обмотувати голови, жестами прохаючи танкістів не лякати пропускаючи їх.
Люди і коні врятувались, продовжуючи дорогу життя.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
