Поділитися:
Якимович Наталія

 У мене було всього 2 хвилини, розповідав через десятиліття, в минулому хорунжий уланського полку Польщі українського походження висланий з родиною при операції « Вісла» на Україну в село Купичів Волинської області Іван Васильович Якимович, мій свекор.  Для збереження життя свого та своєї родини прохав внуків і дітей називати його капралом, бо польських офіцерів тоді завзято винищували.

       1 вересня 1939 року поблизу селища Мокра, 5 км на північ від Клобуцька, була одна з найперших битв польської кавалерії яка голими шашками кинулась на танковий батальйон. Як розповідав німецький танкіст всі подумали :

  - Польські улани чи гусари зовсім охреніли!!!

   Під’їхав  Василь Іванович зі своїми людьми, коли німці вже оговтались, затримка була по вині командування. В секунди наказав  офіцер уланам зняти мундири, ореодягтися в сякі- такі лахи, злізти із коней вдаючи з себе переляканих коноводів. Вони пройшли мимо танків ведучи та заспокоюючи розбурканих коней, деяким прийшлось обмотувати голови, жестами прохаючи танкістів не лякати пропускаючи їх.

     Люди і коні врятувались, продовжуючи дорогу життя.

    

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

Читати також

up