Мила Василенко. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було дві хвилини, щоб усвідомити приреченість мого кохання. Через дві короткі хвилини мав відправитися потяг, який назавжди лишав мене всього, що я вважала своїм життям: його очей, подиху, тепла тіла. Здавалося, що нас єднала невидима «пуповина», і зараз вона струною напружено пульсувала. Я розуміла, що цей потяг розірве її, і я помру від болі втрати. Мурахи відчаю маленькими зрадниками лізли під шкірою. Я не була впевнена, що там, куди намагаюся втекти взагалі існує життя, там, мабуть, просто обдуває холодом протяг самотності, готує тебе до забуття... Підступно терпли руки, мабуть, я вже поступово вмирала. Як же швидко летіли ті дві хвилини, жіночий заспаний голос, наче вирок, повідомив про відправлення. Зараз чи ніколи... Серце калатало... Я схопила валізу й полетіла до виходу. Здивована провідниця ожила на мить і намагалася зупинити, щось кричала, але її слова розчинялися у вирі страху, який полонив моє тіло і скроню. Потяг гримів, розпочинаючи рух. Я бігла швидше й швидше, щоб зберегти нашу «пуповину», яка живила моє життя останній рік... Поки я бігла – я ще жила...
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
