Світлана Заєць. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Ніч, наче темна безодня, огортає все навкруги. Саме в цей час думки атакують мозок з найбільшою активністю. Люди, події, фрази-усе змішується та крутиться у коловерті обмірковування. Аналіз, то річ непроста, іноді навіть каверзна, але без цього неможливе людське існування. Щоб не відбувалося- розбір обов’язковий.
Потяг мчав із потужною силою, а вона дивилася у вікно на дерева, які швидко миготіли, на небо, безкрає, наче море, на птахів, що поодиноко бовваніли вгорі. ЇЇ мучили сумніви, адже рішення прийшло миттєво. Ніхто не був готовий до такої розв’язки. Усе відбувалося занадто швидко, як не дивно, без обдумування подальших дій. Це зовсім не схоже на неї, розважну та відповідальну. Тепер був відчутний страх перед невідомим, але це скоріше миттєве почуття, бо, заплющивши очі, вона бачила знайоме обличчя, уявляла, як пригорнеться до грудей, відчує стукіт рідного серця.
Нарешті зупинка. Вокзал, який зустрічав приїжджих німою тишею, був свідком багатьох радісних зустрічей та сумних прощань. Перон самотньо чекав гостей. У неї було 2 хвилини, щоб залишитися, або ж змінити своє рішення назавжди. Несміливими кроками вона наважилася зійти з потяга і попрямувала назустріч своєму щастю.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
