Яна Тет. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Котяра
Мертвим степом плине ніч.
Чорне небо, вцяцьковане золотавими зорями, там, далеко – ген за горизонтом – пересновується з чорною ріллею, розшитою стібками ковили.
Плямистий піщано-коричневий Котяра тихо пробирається крізь висохлі степові трави. Піднімає голову над полином.
Плазує по кострубатих грядках чорнозему. Котрі колись були пшеничним полем.
Колись. Наразі – лише вітер заплітає трав’яні коси та заграє з піщаними ящірками.
Звір вийшов на полювання. Його ціль – Мишак. Який не дає спокою третю ніч поспіль. І котрого він має спіймати.
Котяра крадеться. М’яко і нечутно.
Раз у раз зупиняється.
Сторожко озирається.
Навкруги – нестерпний сморід. Він принюхується. Гидливо морщить подертого ковилою носа.
Тихо оминає двійко напівзгнилих черепашок, що завмерли – спиною догори, ноги під себе, голова втягнута в плечі.
Попереду дірчастим мереживом сплелася лісосмуга. Чорна й непривітна.
Котяра причаївся. Сфокусував зір для спостереження за нічними звірами. І завмер.
Степу сняться вітрами навіяні марення.
Підбадьорені тиховієм, виспівують цикади.
Переливчасто підпадьомкують перепілки.
Гуп-гу-гуп-гуп! – глухо бахкає вдалині.
Сфокусований зір Котяри ловить нечіткі рухи в лісосмузі.
Враз – примарна тінь вигулькнула із землі. Блимнула скляними очицями і – зникла.
І знову – Гуп-гу-гуп-гуп – змішалося зі співом степових цикад.
Котяра припав до землі й поповз. Завмираючи після кожної зміни положення тіла. Розтягуючи миті – в гуму. Нерви – в струни. Час – у Вічність.
Нарешті, ніс уперся у горбик землі. Він завмер і прислухався.
– Пік-пік-пік, – як від набору SMS, долинало з-за горбка.
Котяра напружився і – вивільнив нерви-струни! Одночасно з м’язами, що втомилися чекати.
Його тіло накрило Мишака!
Притисло до землі!
Відточене лезо залізного ікла увійшло в шию ворога.
Той забився у конвульсіях.
У Котяри було 2 хвилини, щоб відчути, як вібрує під ним тіло, намагаючись вислизнути із цупких обіймів.
Враз притихло…
Стрепенулось! І… обм’якло.
Помацав навколо знерухомленого тулуба. Знайшов мобільний телефон. Поклав собі в кишеню.
Дістав рацію.
- Котяра. – Батю на зв'язок!
- На зв’язку!
- Мишака ліквідовано. Орки в лісосмузі. Передаю координати. Сипніть їм «кабачків»!
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe