Поділитися:
Яна Тет

Котяра

 

Мертвим степом плине ніч.

Чорне небо, вцяцьковане золотавими зорями, там, далеко – ген за горизонтом –  пересновується з чорною ріллею, розшитою стібками ковили.

Плямистий піщано-коричневий Котяра тихо пробирається крізь висохлі степові трави. Піднімає голову над полином.

Плазує по кострубатих грядках чорнозему. Котрі колись були пшеничним полем.

Колись. Наразі – лише вітер заплітає трав’яні коси та заграє з піщаними ящірками.

Звір вийшов на полювання. Його ціль – Мишак. Який не дає спокою третю ніч поспіль. І котрого він має спіймати.

Котяра крадеться. М’яко і нечутно.

Раз у раз зупиняється.

Сторожко озирається.

Навкруги – нестерпний сморід. Він принюхується. Гидливо морщить подертого ковилою  носа.

Тихо оминає двійко напівзгнилих черепашок, що завмерли – спиною догори, ноги під себе, голова втягнута в плечі.

Попереду дірчастим мереживом сплелася лісосмуга. Чорна й непривітна.

Котяра причаївся. Сфокусував зір для спостереження за нічними звірами. І завмер.

Степу сняться вітрами навіяні марення.

Підбадьорені тиховієм, виспівують цикади.

Переливчасто підпадьомкують перепілки.

Гуп-гу-гуп-гуп! – глухо бахкає вдалині.

Сфокусований зір Котяри ловить нечіткі рухи в лісосмузі.

Враз – примарна тінь вигулькнула із землі. Блимнула скляними очицями і – зникла.

І знову – Гуп-гу-гуп-гуп – змішалося зі співом степових цикад.

Котяра припав до землі й поповз. Завмираючи після кожної зміни положення тіла. Розтягуючи миті – в гуму. Нерви – в струни. Час – у Вічність.

Нарешті, ніс уперся у горбик землі. Він завмер і прислухався.

– Пік-пік-пік, –  як від набору SMS, долинало з-за горбка.

Котяра напружився і – вивільнив нерви-струни! Одночасно з м’язами, що втомилися чекати.

Його тіло накрило Мишака!

Притисло до землі!

Відточене лезо залізного ікла увійшло в шию ворога.

Той забився у конвульсіях.

У Котяри було 2 хвилини, щоб відчути, як вібрує під ним тіло, намагаючись вислизнути із цупких обіймів.

Враз притихло…

Стрепенулось!  І… обм’якло.

Помацав навколо знерухомленого тулуба. Знайшов мобільний телефон. Поклав собі в кишеню.

Дістав рацію.

  • Котяра. – Батю на зв'язок!
  • На зв’язку!
  • Мишака ліквідовано. Орки в лісосмузі. Передаю координати. Сипніть їм «кабачків»!

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up