2025. Конкурси
ComicVibe
Digital Art з ШІ
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
За 28 днів весна, кохання…
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Поетична Хвиля
Солодкий літературний конкурс
Тварини – наші друзі, а не іграшки
У мене було 2 хвилини, щоб…
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Раїса Обшарська. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
1
Поділитися:
Знак
- У тебе є дві хвилини, - прошипів Марк їй на вухо і Антуанна побачила біля себе змія. Так, так, не нареченого, який тримав її міцно за руку перед вівтарем, а чорного звивистого змія з жовтими зрадливими очицями на гладко нагельованій голові.
У церкві, що була вщент заповнена святковими вбраннями, весільними зачісками і дорогими парфумами, запала мертва тиша.
Чи згідна ти, Антуанно, взяти собі за чоловіка..,- втретє запитав священник.
- У мене є дві хвилини, - зрозуміла дівчина.
Вона почула, як вічність стала вистукувати їх у її скронях та й у самому серці, що не знаходило спокою в грудях.
Вона не хоче виходити заміж за Марка, не хоче прокидатися з ним вранці, бачити його щодня біля себе, готувати йому сніданок, бо не кохає його. Наче пелена впала з її очей. Як же вона згодилася принести себе в жертву цьому нікчемі? Але як виправити ситуацію, коли все зайшло так далеко? Аж до вівтаря. Сотні очей незмигно дивилися на неї і священник в золотій ризі, з великим хрестом у руці, чекав відповіді.
Їй здалося, що дві сльозини зʼявилися на очах. Щоб вони не викотилися, Антуанна підняла голову вверх. На круглому плафоні - високій церковній стелі, де було зображено небо і ангели, засяяв промінь.
Їй здалося, що ангел подав їй знак. Тепер вона дивилася тільки на нього.
Стало спокійно, серце перестало стугоніти, час закінчився.
- Ні! - твердо сказала Антуанна і попрямувала до виходу… Ангели летіли над головою, шелест їх крил заглушив шум юрби…
У церкві, що була вщент заповнена святковими вбраннями, весільними зачісками і дорогими парфумами, запала мертва тиша.
Чи згідна ти, Антуанно, взяти собі за чоловіка..,- втретє запитав священник.
- У мене є дві хвилини, - зрозуміла дівчина.
Вона почула, як вічність стала вистукувати їх у її скронях та й у самому серці, що не знаходило спокою в грудях.
Вона не хоче виходити заміж за Марка, не хоче прокидатися з ним вранці, бачити його щодня біля себе, готувати йому сніданок, бо не кохає його. Наче пелена впала з її очей. Як же вона згодилася принести себе в жертву цьому нікчемі? Але як виправити ситуацію, коли все зайшло так далеко? Аж до вівтаря. Сотні очей незмигно дивилися на неї і священник в золотій ризі, з великим хрестом у руці, чекав відповіді.
Їй здалося, що дві сльозини зʼявилися на очах. Щоб вони не викотилися, Антуанна підняла голову вверх. На круглому плафоні - високій церковній стелі, де було зображено небо і ангели, засяяв промінь.
Їй здалося, що ангел подав їй знак. Тепер вона дивилася тільки на нього.
Стало спокійно, серце перестало стугоніти, час закінчився.
- Ні! - твердо сказала Антуанна і попрямувала до виходу… Ангели летіли над головою, шелест їх крил заглушив шум юрби…
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
