Поділитися:
Кісілевська Вікторія

За хмарами вже виднівся мій літак. У нас було дві хвилини щоб попрощатись. Надовго, а може і назавжди.  Ми обіймались мабуть востаннє. Ми навіть боялись щось сказати, лише прошептали:

  • Прощавай, Лізо
  • Прощавай, Денисе

Літак, приземлявся, а в моїй голові були лише спогади. Я згадувала, як ми гуляли парком, пили чай, дивились фільми. А зараз ми тут, стоїмо чекаючи поки я залишу це місце назавжди.

І от, я вже піднімаюсь по телерапу. Повернувшись я побачила як Денис плаче. Мабуть уперше за життя, я бачила як цей вічно веселий та люб’язний хлопець сумує. Як же я люблю його, і любитиму завжди, навіть на відстані.

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також


up