Стельмах Єгор. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було 2 хвилини, щоб зупинити її. Вона стояла на пероні, тримала валізу й нервово поглядала на годинник. Потяг уже наближався — металевий звір, що поглине її і повезе в нове життя, де мене не буде.
Я вибіг з автобуса, майже не відчуваючи ніг. У голові пульсували лише два слова: скажи їй. Скажи, що любиш. Скажи, що без неї світ втрачає кольори. Але як сказати це за дві хвилини? Як вмістити в кілька фраз те, що накопичувалося роками?
Вона помітила мене й завмерла. Наші погляди зустрілися, і світ на мить став нерухомим. Я зупинився перед нею — спітнілий, захеканий, з розпатланим волоссям і серцем у долонях.— Не їдь, — тільки й зміг прошепотіти.
Її очі наповнилися сльозами. Потяг загуркотів за спиною. Вона подивилася на мене ще раз — ніби востаннє — й зробила крок… назад, у мій світ.
Цих двох хвилин вистачило. Іноді долю змінює не вічність, а короткий імпульс серця.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
