Дяк Артем. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було 2 хвилини, щоб сховати телефон, перш ніж мама зайде до кімнати. Я знав, що треба робити домашнє завдання, але гра в улюблену гру була набагато цікавішою.
Раптом почув, як на сходах почалися кроки. Серце застрибало в грудях, адже це була мама. Я швидко сунув телефон у шухляду столу і ліг на ліжко, відкривши підручник.
- Що ти тут робиш? — почулася мамина голос.
- Вчуся, — сказав я, намагаючись виглядати серйозним.
Вона зайшла в кімнату, подивилася на мене уважно, але нічого не сказала, тільки кивнула і вийшла.
Я видихнув із полегшенням і одразу дістав телефон, щоб продовжити гру.
Минуло кілька хвилин, і раптом почало дзвонити в двері. Відкривши, я побачив друга, який тримав у руках щось блискуче.
- Подивися, що я знайшов на вулиці! — сказав він і простягнув мені маленький кулон.
Я взяв його, і раптом на кулоні загорілося маленьке світло.
- Це ж той самий кулон, що належав моєму дідусю! — сказав друг.
- Та як? — здивувався я.
В цей момент кулон раптово відкрив маленьку коробочку з запискою всередині.
«У тебе є 2 хвилини, щоб відкрити двері до справжньої пригоди», — прочитав я.
У мене було 2 хвилини, щоб вирішити — відкрити двері чи ні.
І я вже біг до них, бо пригоди чекати не можуть!
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
