Валентина Сень. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

   Життя складалося з випадків, на які в неї було 2 хвилини, щоб все ретельно обміркувати і зважити, а найчастіше навіть менше них…

   І так велося ще з дитинства. Якось, в підлітковому віці, вішаючи під стріхою будинку, чергову низку крижалок яблук для сушки, відчула, що втратила рівновагу і падіння з високої драбини неминуче. На роздуми – миттєвість! Низ вимощений цеглою! А Галинка вже летіла навзнак!.. Здалося, що смерть дихнула в спину і зазирнула в перелякані очі!.. Перевертаючись в повітрі на бік, зрозуміла, що все відбувається наче в уповільненому фільмі – вишня,  навколишній світ – наче пропливали перед зором… Удар! Біль! Сльози! Дівчинка вибила руку в плечі і зап’ястку!

  В дорослому віці, Галині, трапилося заганяти в загін – бугая, разом з іншими працівниками ферми. Якоїсь миті, тварина збурилася та підстрибнувши, швидко розвернулася масивним тілом до загоничів, а широкий лоб з рогами опинився якраз перед нашою героїнею. Здалося, що все довкола завмерло, час призупинився і перетворився на в’язкий кисіль… «Ось і все!» – промайнула думка. І в ту ж мить в голові жінки, з шаленою швидкістю, почали прораховуватися варіанти – удари ломаки, ще більше роздратують бика; катастрофічно мала відстань між ними, для розвороту і втечі – отримає удар в спину… В уяві вона вже відчула хруст переламаного хребта і як гострі роги починають шматувати тіло, а важкі копита чавлять ноги і руки… Налиті кров’ю очі бика та гаряче дихання, що надривно виривалося з ніздрів, підтверджували жахливі наміри. Крихкий баланс між смертю і життям!.. Далі, Галя відчула, як ноги відірвалися від землі!.. За якусь долю секунди усе скінчиться!.. «Ще не час! Ти повинна жити!» – прозвучали в свідомості голоси невидимих Кураторів. Потужна Сила відкинула жінку з рога тварини далеко в бік, змусила підвестися і не озираючись втікати. Бик же паралізовано закляк на місці…

 В лікарні здивовано зазначили цілісність органів та кісток і сильне забиття підреберря. Лише Галина знала, загадкову істину свого порятунку.