Тетяна Дядя. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
“У них було дві хвилини, щоб…”
Так не буває, щоби перше кохання забулося, стерлося з пам’яті... Його неможливо не відчувати навіть через роки й на відстані. Його поцілунки вона пам’ятала все те нове життя...
Він снився, бентежив пам’ять і розум, запитував: «Чому ми не разом?»
І в нього, і в неї те нове життя пішло якось не так...
А там, у їхній історії з юності, був особливий потяг – знайомий тим, хто кохав по-справжньому. Цей потяг залишився десь глибоко у серці, і коли ставалося щось погане, дуже тягнуло туди, де є те солодке, п’янке відчуття щастя.
Поцілунки у снігу, заметіль... Вони ще підлітки, але вже такі дорослі, впевнені один в одному.
Вони домовилися, що вона здасть зимову сесію, приїде на канікули – і вони одружаться.
Але приїхавши, вона дізналася: його життя змінилося, і скоро народиться дитина. Ось-ось, за кілька днів.
І народилася... Дівчинка.
Вона раділа за нього, бо знала – він точно стане найкращим батьком. І став!
І так вони навіть не попрощалися...
А через 22 роки, зустрівшись – поглядами, руками, серцями – вони сказали очима: «Я тебе кохаю».
Він уже вільний. Вона – ще в шлюбі.
У них було всього дві хвилини, щоб обійнятися… і не розлучатись.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
