У Швейцарії паралізованому чоловіку вживили імпланти в мозок та хребет. Тепер він знову може ходити

Життя голландця Герта-Яна Оскама, паралізованого 12 років тому внаслідок велосипедної аварії, докорінно змінилося завдяки новій технології мозкових імплантів.

Електронні імпланти бездротовим шляхом через вторинний імплант у хребті буквально транслюють його думки ногам, змушуючи їх йти.

Вся система знаходиться в експериментальній стадії, але за словами експертів, це дуже перспективний експеримент.

Чоловік тепер здатний не тільки ходити, але також стояти у вертикальному положенні та підніматися сходами.

"Я почуваюся малюком, який тільки вчиться ходити, - зізнався Оскам в інтерв'ю Бі-бі-сі. - Це був довгий шлях, зате тепер я можу стояти на ногах і навіть випити пива з друзями. А це таке задоволення, про яке багато людей навіть не замислюється".

Авторами нової розробки, про яку повідомляє видання Nature, були швейцарські дослідники. А тонку хірургічну операцію з пересадки імплантантів провела нейрохірург із Університету Лозанни професор Джоселін Блох.

За її словами, вся ця система знаходиться на початковій стадії розробки, і мине ще багато років, перш ніж нею зможуть широко користуватися паралізовані люди. Проте вчені прагнуть усіма силами прискорити цей процес.

"Для нас важливо не просто провести науковий експеримент, але зрештою забезпечити доступ до цієї технології людям із травмами хребта, які вже звикли чути від лікарів, що їм потрібно звикати до того факту, що вони вже ніколи не зможуть ходити", - сказала професор Блох в інтерв'ю Бі-бі-сі.

Операцію з відновлення здібностей Герта-Яна Оскама до самостійного пересування було виконано у липні 2021 року. Професор Блох проробила два круглі отвори по п'ять сантиметрів у діаметрі по обидва боки його черепа, у тій області мозку, яка відповідає за контроль руху. У ці отвори були поміщені два імпланти дископодібної форми, які транслюють сигнали мозку, тобто по суті бажання Герта-Яна, на два сенсори, закріплені на спеціальному шоломі, який він одягає на голову.

Швейцарські вчені розробили алгоритм, який через другий імплант у спинному мозку перетворює ці сигнали на інструкції для м'язів ніг. Цей другий імплант професор Блох хитромудро приєднала до нервових закінчень, задіяних у процесі ходьби.

Через кілька тижнів тренувань дослідники з'ясували, що паралізований чоловік може не лише стояти на ногах, а й пересуватися, щоправда, за допомогою ходунків.

За словами керівника цього наукового проекту, професора Грегара Куртіна із Федеральної політехнічної школи Лозанни, рухи паралізованого сповільнені, але плавні.

"Це дуже зворушливо - бачити, наскільки природно він рухається, - каже вчений, - порівняно з тим, що було доступно раніше, це величезний прорив".

Нові мозкові імплантати було створено з урахуванням попередніх розробок професора Куртіна, у яких для відновлення здатності до руху використовувався лише імплант у спинний мозок. Він посилював слабкий сигнал, який йшов від головного мозку до пошкодженої частини хребта і супроводжувався додатковими запрограмованими сигналами з комп'ютера.

Оскам – не перший пацієнт, який отримав хребетний імплант. У 2018 році така операція була зроблена Девіду Мзеє, причому настільки успішно, що вони з дружиною після цього змогли зачати дитину.

Пізніше подібну операцію зробили Мішелю Рокатті, який втратив чутливість в обох ногах після аварії на мотоциклі. Він також почав ходити завдяки швейцарській технології.

Обом чоловікам несказанно допомогла нова технологія, проте в їхньому випадку рухи повністю запрограмовані комп'ютером і нагадують рухи робота. Їм доводиться підлаштовуватись під цю програму, і якщо відбувається розсинхронізація, доводиться зупинятися та програмувати все заново.

До імплантації мозкового імпланта Герт-Ян обходився одним хребетним. Тепер, за його словами, він набагато краще контролює свої рухи.

"Раніше у мене було відчуття, що ця система керує мною, а тепер я сам контролюю її", - зізнається він.

Втім, ні попередня, ні нова система не можуть використовуватись на постійній основі. Вони надто громіздкі і перебувають у стадії розробки.

Але пацієнти можуть користуватися ними по годині приблизно кілька разів на тиждень в процесі реабілітації. Сам процес ходьби тренує їх м'язи, і навіть коли система відключається, певна здатність до руху зберігається, тому є підстави вважати, що пошкоджені нервові волокна відновлюються.

Кінцевою метою вчених залишається мініатюризація їхнього пристрою. Зараз заснована професором Куртіном компанія Onward Medical займається вдосконаленням технологій з метою їхнього комерційного застосування, щоб люди могли користуватися цими пристроями в повсякденному житті.

"Все ще попереду, – каже професор Куртін, – Герт-Ян отримав імпланти через 10 років після аварії, а уявіть, що було б, якби ми застосували нашу систему лише через кілька тижнів після травми. Потенціал для відновлення був би величезним".