(1775–1817)
Мабуть, найхарактерніша риса стильової манери Джейн Остін полягає у поєднанні тонкої іронії та психологізму.
Розкриваючи справжні мотиви поведінки найпересічніших людей, висміюючи їхні недоліки, передаючи з дивовижною психологічною переконливістю найдрібніші деталі побуту англійського міщанського середовища, вона писала книги, які не втрачають життєвої актуальності та художньої значущості й у наші дні.
Світ у романах письменниці поставав не узагальнено великим планом, як, наприклад, у протиставленні герой – натовп, а в побутових і психологічних подробицях, які робили цікавими й індивідуальними всіх представників цього натовпу.
У творчості Джейн Остін інтерес до приватного, індивідуального в людині, розуміння суперечливості та складності «людської природи» поєднувалися із прагненням детермінувати характер. Замінивши повчальну ідейно-емоційну оцінку іронічною оцінкою, вона значно розширила межі, встановлені для комічного естетикою просвітництва.
Твори
Критика
- Варіанти перекладу концепту «гордість» (на матеріалі романів Джейн Остін)
- Жанрова своєрідність роману Джейн Остен «Гордощі та упередження»
- Категорія наративної стратегії в жанровій структурі роману Дж. Остін «Гордість і упередження»
- Лінгвостилістичні особливості портретних описів у романах Джейн Остен
- Ментально-географічні характеристики романів Дж. Остен
- Особливості гендерної поведінки персонажів роману Дж. Остін «Гордість та упередженість»
- Семантична структура назв емоцій в авторському дискурсі Дж. Остін
