Жанрова своєрідність роману Джейн Остен «Гордощі та упередження»

О. М. Агеєнко, С. Ю. Рижикова

Роман відомої англійської письменниці Джейн Остен «Гордощі та упередження» побачив світ у 1813 році. Цей твір є найулюбленішою книгою не тільки сучасних британців, але й читачів усього світу. Ним насолоджуються, черпаючи з твору вічні істини, зрозумілі кожному.

Сюжет «Гордощів та упереджень» нескладний, і угруповання персонажів у ньому чітко продумане. Дія розвивається навколо одного, на перший погляд, начебто тривіального конфлікту: Елізабет Беннет, донька небагатого провінційного поміщика - незвичайна як за своїми зовнішніми, так і за внутрішніми якостями, - зустрічається з гарним, розумним і у своєму середовищі настільки ж непересічним аристократом містером Дарсі, який ненадовго приїхав у графство, де живе родина Беннетів. Елізабет відчуває зневагу Дарсі та його друга Бінглі до своєї родини, тому у неї виникає упередження проти першого, яке їй важко подолати навіть тоді, коли між ними виникає взаємне почуття. Дарсі, своєю чергою, усвідомлюючи власну перевагу, спочатку вбачає в Елізабет підкреслену зарозумілість, а потім, покохавши дівчину, долає і свою гордість, і свої забобони. Конфлікт ускладнюється тим, що Джорджу Уікхему вдається нав’язати Елізабет помилкове уявлення про Дарсі.

Слід зауважити, що зміст роману не вичерпується усуненням непорозуміння між Дарсі й Елізабет і подоланням їх гордості та упереджень. Елізабет і Дарсі бувають у колі різних людей, характери яких також викликають неабиякий інтерес і написані письменницею з різним ступенем повноти, залежно від ролі, яку відіграють ті чи інші персонажі в ході оповіді.

У цілому, світ цього роману, як і інших творів письменниці, це світ звичайних чоловіків і жінок: молоденьких дівчат, що мріють про вдале заміжжя; джентльменів, які ганяються за спадщиною; поважних матрон, егоїстичних красунь, які без особливих роздумів граються долями інших людей. Цей світ досить повсякденний, розмірений, але одночасно не позбавлений драматизму. V' ньому панують емоції, відбуваються шляхетні й погані вчинки, припускаються великі й малі помилки. А сама Джейн Остен з помітною іронією дивиться на своїх героїв та їх оточення, пильно стежить за поведінкою й поглядами своїх персонажів, не нав'язуючи, однак, читачеві своєї моралі.

Утім, скромність «картин сімейному життя», або, як підкреслювала Джейн, розповідей про «два-три сімейства у провінції», досить оманлива. За всім цим стоять нежартівливі інтереси і насамперед, звичайно, гроші, вигідні партії, спадщини, річні прибутки, навколо яких постійно ведуться розмови. «Гордощі та упередження» — це приклад соціальної комедії, в основі якої лежать любов і гроші, як зазначала сама романістка.

Дослідники англійського роману XIX століття вважають, що «Гордості та упередження» — це глибоке реалістичне зображення характерів і вдач нехай не всього англійського суспільства, але його привілейованих кіл наприкінці XVIII — початку XIX ст. [5, 55]. Джейн Остен говорить про серйозні речі у такому іронічному забарвленні, що її роман читають як найдотепнішу комедію у кращих традиціях багатої драматургічної культури Англії. Це історія зрад і повільного, важкого прозріння героїв. Морально-психологічний конфлікт, як завжди в Остен, вирішується на сімейно-побутовому матеріалі. Внутрішній світ головних героїв є складним і суперечливим. Вони переходять від антипатії до палкої пристрасті, від осуду один одного до захоплення, від розпачу до надій. Причина конфлікту, що перешкоджає єднанню героїв, закладена у їхній психології, а не у зовнішніх обставинах.

Роман «Гордощі та упередження» - це ланка, що поєднує творчість романістів епохи просвітництва і романістів XIX століття. Саме тому твір акцентується на характері героя, його стосунках з іншими персонажами. Тобто, центральною є тема моральних пошуків та етичних цінностей героїв.

Однією з характерних ознак письменницького стилю Джейн Остен є майже повна відсутність пейзажних замальовок. У романі знаходимо лише кілька рядків з описом тих місць, де діють герої, та й ті наведені лише у зв'язку з психологічною характеристикою Елізабет.

Другою більш суттєвою особливістю стилю письменниці-романістки, на інші погляд, є відсутність у романі бурхливих пристрастей, трагічних поворотів, шалених освідчень у коханні тощо. І не тільки тому, що Остен не схвалювала сентименталізм і романтизм як літературні течії, - просто у неї самої не було ні того, ні іншого, як зазначають E. К. Васильєва і Ю. С. Пернатьєв [4, 100].

Але найхарактернішою рисою самобутності стилю Остен є майстерність комбінації, пронизливої іронії й тонкого психологізму, різнобарвність відтінків глузування і той внутрішній підтекст, схований у кожному натяку. Відсутність дидактики й сентиментальності, байдужість до подій оповіді й поглиблений інтерес до внутрішнього світу героїв пожвавлюють інтерес до її творчості в англійських читачів наших днів.

У «Гордощах та упередженнях» Остен виявилася справжнім майстром слова. Роман мистецьки скомпонований, епізоди побудовані послідовно, природно та надзвичайно достовірно. За характеристикою, розвитком подій відразу відчувається, що Елізабет - улюблена героїня письменниці. Це не може не викликати відповідного почуття й у читача. «Повинна зізнатися, - писала сама Остен, - що, по-моєму, таке чарівне створіння ще ніколи не друкувалося» [1, 98]. Якщо припустити, що це «чарівне створіння» є ніхто інший, як сама Джейн Остен, то будемо недалекі від думки, що прототипом Джейн Беннет була люба сестра романістки, Кассандра. Насправді, в Елізабет Беннет можна побачити веселість, бадьорість, дотепність, сміливість, які були властиві й самій Остен, а у гарненької Джейн (сучасники свідчать, що Кассандра була краща своєї відомої сестри) - доброту, порядність, м'якість [4, 98]. Все це надає роману дивовижної правдивості.

Досліджуючи твір Джейн Остен, доходимо висновку, що за жанровими особливостями він належить до того типу роману, який буде доречно назвати побутовим. Без перебільшення можна сказати, що в малому світі інтимних стосунків, які поєднують персонажів Остен, відображено деякі закономірності світу великого. Тому у моральному романі чудової англійської романістки XIX ст. закладено тенденції соціального роману [3, 52].

Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що роман «Гордощі та упередження» не залишить байдужими тих, хто цінує тонкий британський гумор, неквапливий розвиток подій, із захопленням стежить за психологічними нюансами стосунків літературних героїв. Твір повністю відповідає всім особливостям національного літературного жанру. І, можливо, одна із причин його успіху у широких масштабах, у тому, що тут Джейн Остен на рубежі XVIІІ - XIX століть рішуче відійшла від традицій романтизму.

Бібліографічні посилання:

Austen. Pride and Prejudice. - Great Britain: Penguin Books, 2003 - 234 p.
Атарова К. H. Живые страницы // Иностр. литература. - 1968 - № 3. - С. 266-268.
Вельский А. А. Нравоописательный роман Джейн Остин // Уч. зап. Перм. ун-та. - № 157. - 1967. - С. 44 - 83.
Васильева Е. К., Пернатьев Ю. С. 50 знаменитых английских романов. - Харьков, 2004. - С. 89-103.
Ивашева В. В. Нравственная Джейн (Джейн Остен, 1774-1817) // Век нынешний и век минувший: Английский роман XIX века в его современном звучании. - М., 1990. - С. 34-80.

Л-ра: Філологічні науки. – Дніпропетровськ, 2010. – Ч. 2. – С. 7-10.

Біографія

Твори

Критика