(1871–1945)
Робота над широкими епічними полотнами поєднувалася у Теодора Драйзера з багаторічною роботою в жанрі новели – одному з провідних і традиційних жанрів американської художньої літератури.
Драйзер заявив про себе як про письменника філософського складу, котрий прагне осягнути глибинні закономірності людського буття, пізнати природу взаємин індивіда і світу, людини та Всесвіту.
Людина для Драйзера – частина світу, і пізнання соціальних закономірностей неможливе без проникнення в душу людини. Письменник стверджував, що гонитва за успіхом, безумовне підпорядкування життя долару глибоко чужі людяності, добру, служінню прекрасному.
Твори
Критика
