(1860–1946)
Ернест Сетон-Томпсон працював у вельми специфічній галузі літературної творчості, талановито відтворивши у своїх новелах і повістях тваринний світ Канади та США. Виступаючи як письменник-анімаліст, Сетон-Томпсон був тісно пов'язаний із розвитком «великої» літератури свого часу. Творчість Сетона становила органічну та невід'ємну її частину.
Автор був не тільки чудовим знавцем природи, вченим-натуралістом, не лише майстром анімалістичної літератури, але, що особливо важливо, письменником із філософською спрямованістю. Тема виняткової за своїми задатками тварини проходить через багато творів Сетона-Томпсона.
Письменник проти ідеї біологічного детермінізму у трактуванні людини та тварини. На відміну від авторів натуралістичного методу, він не схильний акцентувати увагу на вроджених інстинктах і будувати на цьому концепцію героя.
Віддаючи данину песимістичній концепції життя, Ернест Сетон-Томпсон залишався гуманістом; він зберігав віру у велич добрих справ, у всемогутність любові, у тому числі й любові до тварин.
Твори
Критика
