(1783–1859)
Вашингтон Ірвінг протягом сімнадцяти років мандрував по Європі, більшість його творів переносять нас у далекі від Америки країни — Іспанію, Італію, Англію. Художня фантазія часто заводила Ірвінга у світ мрій, казок, легенд. Далеке минуле уявлялось письменникові цікавішим від сучасності.
Поєднуючи гумор, пафос і реалістичність із такою характерною для романтизму фантастичністю Ірвінг протиставляв мистецькій ускладненості арабесок властиві йому елементи спокою, м’якості, ліризму. Давні романтичні історії він умів переповідати прозоро-ясною, ритмічною прозою, розбавляючи їх гумором і поетичними описами.
Ірвінг був першим письменником, котрий звільнив прозаїчні твори від сухої дидактичності. Для нього діюча особа мала набагато більше значення, ніж сама дія. Навіть кращі його новели позбавлені експресивності дії, в них немає гострих драматичних конфліктів, для них характерні описовість і повільний, спокійний тон викладу.
Твори
Критика