Колірні знаки як етноунікальна складова мовної картини новел Вашингтона Ірвінга
Т. В. Заболотна
Становлення картини світу проходить шлях від первісної точки пізнання до наукової. З цього погляду можна передбачити аналогічність становлення та формування колірної картини світу, яка розширює та видозмінює свої кордони відповідно до меж тих знань, які набувала людина у процесі своєї практичної діяльності. Цей процес триває постійно, і тому лінгвістичні дослідження колірної системи залишається завжди актуальними.
Мова — це культура, в якій відображається не лише реальний світ, що оточує людину, а й суспільна свідомість народу, національний характер, стиль життя, традиції, звичаї, світогляд, частиною якого є колористика. Лінгвістичне осмислення мовної картини кольору базується на виявленні словесного різноманіття при пізнанні різних предметів і явищ навколишнього світу, їх символізації, властивої для певного етносу. При вивченні кольору вчені-лінгвісти звертаються до понять і термінів, запозичених з інших наук та сфер діяльності. Рецепція кольору — процес індивідуальний, і його результати у різних людей часто не співпадають, тому індивідуальна й національна кольорова картина світу можуть мати відмінності.
Мета статті полягає у виявленні особливостей вживання кольороназв при створенні кольорової картини світу у новелах Вашингтона Ірвінга. Для лінгвістичного аналізу нами обрано новели: «Диявол і Том Уокер» (The Devil and Tom Walker), «Легенда про Сонну Лощину» (The Legend of Sleepy Hollow), «Хроніка завоювання Гранади» (Chronicle of the Conquest of Granada), «Ріп ван Вінкль» (Rip Van Winkle) та «Книга-ескіз Джеффрі Крайона» (The Sketch-Book of Geoffrey Crayon).
Лексичний фонд кольоропозначень - один з найбільш досліджуваних у мовознавстві. Сучасні мовознавці виявляють великий інтерес до лексики кольоропозначень та проводять дослідження в руслі антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу. Вагомий внесок у розвиток кольорової картини світу внесли Т.В. Венкель, Г. Вишнецкі, I.I. Гуменюк, Д. Джадд, Г.Г. Лук’янець, В.І. Мельник, Т.М. Нікульшина, О.П. Паливода, Д. Сноу, Н.Р. Яременко та ін.
Колористична лексика є значним фрагментом мовної картини світу письменника, який у художній формі передає колірну рецепцію людини, уособлюючи віковий досвід її ментального та емоційного стану. Колір є результатом діяльності людини, адже він узагальнює природу речей і понять, об’єднаних певним змістом.
За підрахунками Д. Джадда і Г. Вишнецкі (D. Jadd, G. Vichnetski), людина здатна розрізняти 10 мільйонів кольорів.
Девід Сноу (David Snow) нараховує значно менше - 2000 кольорових нюансів: «Май is able to percieve with free eye at least 2000 different shades, the complete picture and synergy of room are created by combination of different colours». Дослідник додає, що 87% всієї сенсорної перцепції надходить через кольорове сприйняття світу: «The fact is that we get around 87% of all sensual impressions via a coloured world».
В одному з кольорових атласів зібрано понад 4000 назв кольорів, але у повсякденному житті люди вживають набагато менше слів для їх позначення.
Колірна мовна картина світу містить цілу низку синонімів відповідно до насиченості відтінків на позначення реальних та уявних об’єктів. Так, наприклад, лексична палітра червоного кольору - red передається синонімами: scarlet, Indian red, Spanish red, Turkey red, carmine, ruby, crimson, rusty red, fire engine red, cardinal red, chili red, fire brick, madder, redwood, chocolate cosmos, dark red, maroon, cinnabar, blood red etc.; блакитного - blue - medium blue, Egyptian blue, ultramarine, delft blue, duck blue, dark blue, resolution blue, navy blue, midnight blue, sapphire, pigment blue, pantone, periwinkle, independence, teal blue, fluorescent blue etc.; жовтого - yellow cream, lemon, canary yellow, unmellow yellow, mellow yellow, royal yellow, clover-lime, gold, golden, cyber yellow, safety yellow, goldenrod, hunyadi yellow; зеленого - green - bottle green, dark green, light green, bright green, mantis, pigment green, army green, hooker’s green, brunswick green, celadon, emerald, harlequin, hunter green, malachite, midnight green, neon green, jade, sea green, rifle green, Paris green, Spanish green, India green, Persian green.
Така широка палітра вище перелічених кольорів свідчить про розгалужену систему кольороназв, проте кожен із них має специфічну семантичну структуру, зумовлену з одного боку, багатством колірної гами об’єктивної дійсності, з іншого - соціокультурною сутністю кольору, що втілюється в його експресивній, асоціативній та символічній значущості.
Колірна картина світу, зафіксована у мові засобами лексем із загальним значенням «колір» відрізняється від колірної картини світу, що існує в інших галузях науки (напр., фізика, хімія) що свідчить про специфіку художньо-естетичних пріоритетів. Це положення набуває особливої значеннєвої функції у художній комунікації.
Н.Р. Яременко вказує на те, що «у результаті взаємодії людини зі світом формується її уявлення про цей світ та місце у ньому, яке називають картиною світу. Картина світу формується у рамках колективною знання і емпіричного досвіду, відображаючи специфічний спосіб сприйняття світу».
Уживання кольороназв у художньому творі тісно пов’язане з особистісним сприйняттям письменника навколишнього світу. Відомі новели Вашингтона Ірвінга присвячені зображенню життя, побуту і культури древніх індіанців, корінних мешканців Америки, в період написання, тобто в XIX столітті, пригноблених і приречених на вимирання. Талановитий письменник ретельно вивчав життя і проблеми індіанців, а також цікавився фольклором та міфологією стародавніх індіанських племен Він досліджував етнографічні та історичні матеріали про індіанців, про що свідчать численні записи письменника в щоденниках і листах до друзів та знайомих.
Колір відіграє важливу роль у новелах Вашингтона Ірвінга. Він є психологічним, емоційним та культурним кодом письменника. За допомогою слів-кольоропозначень письменник зображує расову належність людини, її психолого-емоційний стан, позитивні та негативні риси характеру, різні соціальні та культурні явища, а також менталітет всього народу у цілому. Номінативні одиниці на позначення кольору виявляють потужний семантичний, когнітивний та прагматичний потенціал. Напр.: he was exceedingly surprised, having neither seen nor heard any one approach, and he was still more perplexed on observing, as well as the gathering gloom would permit, that the stranger was neither Negro nor Indian. It is true, hr was dressed in a rude, half Indian garb, and had a red belt or sash swathe і I round his body, but his face was neither black nor copper color, but swart In and dingy and begrimed with soot, as if he had been accustomed to toil amour fires andforges.
У цьому фрагменті твору автор замість слова ‘black’ вжив Negro, а замість ‘red’ - ‘Indian: ‘Negro nor Indian’. Розпізнавати людей за кольором шкіри характерно майже всім проаналізованим новелам Вашингтона Ірвінга. Так у новелі «Ріп Ван Вінкль» колір шкіри ‘red' автор пов’язує в одному контексті з індійськими традиціями ‘the Indian traditions': In old times, say the Indian traditions, there was a kind of Manitou or Spirit, who kept about the wildest recesses of the Catskill Mountains, and took a mischievous pleasure in wreaking all kind of evils and vexations upon the red men.
Кольорова картина світу включає не лише лексико-тематичну групу кольоролексем, як наприклад, white, black, red, green, yellow, blue тощо, а й образно-стилістичні одиниці, що позначають асоціативну колірну ознаку: (a golden tint; a pure apple green; the deep blue of the mid-heaven; glassy eyes; pure yellow gold; brilliant dyes of orange, purple, and scarlet; the amber clouds). Напр.: (1) The horizon was of a fine golden tint, changing gradually into a pure apple green, and from that into the deep blue of the mid-heaven. (2)... with huge ears, large green glassy eyes. (3) She wore the ornaments ofpure yellow gold. (4) The forests had put on their sober brown and yellow, while some trees of the tenderer kind had been nipped by the frosts into brilliant dyes of orange, purple, and scarlet. (5) A few amber clouds floated in the sky, without a breath of air to move them.
Ми схиляємося до думки, що назва кольору виконує, перш за все, номінативну функцію у текстах. Проте, їх номінативна функція обмежена у кількості. Так наприклад, якщо це білий колір, то він не може бути якимось іншим. До того ж функції класифікації дають можливість назвам кольорів використовуватися поза межами їх власного поля позначення: колір red позначає не лише червоний колір, а й рудий, помаранчевий, іржавий, що значно розширює сферу вживання. Слід взяти до уваги, що функції прикметникової модифікації пов’язані з непрямим художньо-образним вживанням.
Вживання епітета «чорний» у контекстах, пов’язаних із втратою і стражданням, спирається на традиційну символіку чорного кольору як кольору скорботи та тривоги: Не proposed, therefore, that Tom should employ it in the black traffic; that is to say, that he shouldfit out a slave ship. У вжитому прикладі словосполучення ‘the black traffic’ означає «важку дорогу, пов’язану із ризиками», адже мова йде про переховування піратських скарбів. Досить часто Вашингтон Ірвінг використовує прикметники з домінантою чорного кольору. Ці словосполучення вживаються, коли мова йде про щось таємниче: black soul, black laughter, black diamond, або коли мова йде про щось жахливе: black anger, black blood, black veins, black delirium.
Прикметники-кольороназви, вживаючись в одному реченні, виконують функцію повтору і, таким чином, надають більшої образності та переконливості: A black man was holding a black horse which neighed and stamped with impatience.
Темні кольори превалюють в описі чоловічих персонажів, тим самим викликаючи у читача негативні емоції. У чоловічих персонажів Вашингтона Ірвінга чорними (black) є: волосся (hair), борода (beard), вуса (moustache), очі (eyes), вони одягнені в чорний плащ (coat), капелюх (slouched felt hat, a hat with a black feather), одяг (clothes), піджак (jacket), жилет (waistcoat). Вашингтон Ірвінг часто описує у чорних тонах тканину, з якої зшитий одяг героїв: black material, black crape, black glazed canvas, black fleece.
З точки зору пізнавальної функції прикметники-кольороназви додають до змісту означуваного поняття ознаку, що обмежує його обсяг (surface — green surface, dry surface, wet surface, white surface тощо), тобто здійснює логічну класифікацію. Епітет посилює типову ознаку предмет (green surface, green spectacles, green grass, green years, green dress, green floor) і тим самим виступає як економний спосіб утворення певного художнього зображення. Напр.: (1) ... where the green surface often betrayed the traveler into a gulf of black smothering mud. (2) ... on such occasions he would lay his green spectacles on the book, to mark the place, while he turned round to drive some usurious bargain.
З точки зору комунікативної функції відчужене від усіх сторін особистості, крім інтелектуальної, і претендує на об’єктивність. Епітет-кольороназва зазвичай розкриває цілісне відношення суб’єкта, здійсним оцінну кваліфікацію, завжди в тій чи іншій мірі неповторно індивідуальну. Напр.: Не sought, therefore, to cultivate a farther acquaintance with him. but for some time without success; the old black legs played shy, for whatever people may think, he is not always to be had for calling for; he knows how to play his cards when pretty sure of his game.
Кольороназви можуть бути двослівними (display of red) або рідше - трислівними - luxurious display of red та у деяких випадках - багатослівними номінаціями — luxurious display of red and white. У такому разі вони наділені високим ступенем аксіологічності. Напр.: Not those of the bevy buxom lasses, with their luxurious display of red and white; but the ample charms of a genuine Dutch country tea-table, in the sumptuous time of autumn.
Прикметники-кольороназви вживаються з іменниками згідно принципів лексичної сполучуваності. Під лексичною сполучуваністю ми розуміємо здатність слова поєднуватися з окремими словами (сполучуваність на рівні одного слова). Дослідження лексичної сполучуваності слова ставить за мету визначення набору слів, з якими воно може сполучатися у мовленні, та умов реалізації словосполучень. Лексична сполучуваність розкриває індивідуальні семантичні особливості окремого слова.
При вивченні семантичної сполучуваності прикметників-кольороназв доцільно використовувати деякі кількісні параметри, що характеризують ці підкласи, зокрема: обсяг і уживаність підкласу, широту та інтенсивність сполучуваності. Слід зазначити, що прикметники-кольороназви мають велику здатність до сполучуваності як з прикметниками, так і з іншими морфологічними класами слів. Напр.: (1) Не was broad-shouldered and double-jointed, with short curly black hair, and a bluff but not unpleasant countenance, having a mingled air of fun and arrogance. (2) Some mention was made also of the woman in white, that haunted the dark glen at Raven Rock, and was often heard to shriek on winter nights before a storm, having perished there in the snow.
Як свідчать приклади, зі збільшенням кількості компонентів збільшується й можливість різноманітних їх комбінацій, тому кількість моделей може збільшуватися.
У текстах досліджуваних новел використовують і полікомпонентні атрибутивні словосполучення, до яких належать чотири-, п’яти- і більше- компонентні словосполучення. Напр.:
(A+A+A+N): (1) Не was a lean, freckled fellow with rather long, lank, brown hair and the shapely King nose. (2) He had sandy nondescript blond hair ...
(А+and+А+А+N): (1) It was a beautiful and the white wood laid bare.
(A+N+of+A+ ... N): (1) And then she shook her head again, the long dark hair sailing around her like the dark wings of a fallen white angel.
Використання полікомпонентних словосполучень є оптимальним способом насиченості змістом при описі людини. Напр.: Не had sandy nondescript blond hair, pale blue eyes.
Об’єктами дослідження в області колоронімів є їх стилістичні функції, формування нових значень слів і словосполучень на основі колірних визначень, символіка кольору, системні відносини між лексичними одиницями кольору, способи вираження відтінків кольору в окремих мовах, переклад імен кольору з однієї мови на іншу.
Прикметники кольору найчастіше вживаються в атрибутивних конструкціях і виконують синтаксичну функцію означення іменника. (1) For some time Rip lay musing on this scene; evening was gradually advancing; the mountains began to throw their long blue shadows over the valleys ... (2) He saw at a distance the lordly Hudson, far, far below him, <...> with the reflection of a purple cloud, or the sail of a lagging bark, here and there sleeping on its glassy bosom, and at last losing itself in the blue highlands.
Іншою функцією прикметника є функція предикативного члена, напр.: The day was at the same time, blue and grey. Слід зазначити, що більшість прикметників англійської мови виступають в обох функціях - атрибутивній та предикативній. Знання синтаксичної специфіки вказаної групи слів дозволить у деяких випадках визначити, в якій образній функції буде реалізовано кольоратив.
Отже, прикметники-кольороназви виконують всі функції, якими наділене слово, але найхарактерніші з них є когнітивні та комунікативно- прагматичні функції. У реченні вони виступають в обох функціях - атрибутивній та предикативній.
Кольоропис є одним із невід’ємних елементів авторського стилю, де кольороназви можуть розглядатися як інтенсифікатори виразності й образності мови та співвідноситися з рядом тропів і стилістичних фігур, що підкреслюють ідею твору. Кольорова палітра представлена у текстовому просторі новел Вашингтона Ірвінга як основними кольоропозначеннями: white, black, red, green, grey, yellow, brown, blue, так й індивідуально-авторськими, як наприклад, white sugar-loaf hat, little red cock's tail. За ступенем сполучуваності ми виокремили є три групи назв кольорів: 1) із максимально широким асоціативним полем (white, black, green), 2) із середнім асоціативним полем (blue, pink, violet), 3) із мінімальним асоціативним полем (авторські неологізми: sandy nondescript blond hair, pale blue eyes), тощо.
Суттєва відмінність персонажів Вашингтона Ірвінга полягає у використанні автором різних колірно-емотивних елементів расової належності, що зумовлює перспективність подальшої розробки цієї проблеми.
Л-ра: Кременецькі компаративні студії. – 2018. – Вип. 8. – С. 432-440.
Твори
Критика
