(1912-1983) Михайлові Стельмаху притаманне всебічне зображення внутрішнього світу людини: змін і особливостей соціальної, класової психології, інтимних переживань. Пильна увага до душевних порухів героя, тактовність і делікатність у поводженні з людськими емоціями, економне витрачання художніх ресурсів при їх зображенні (завдяки місткій художній деталі) — такі риси Стельмахового письма певною мірою диктуються своєрідністю його персонажів. Теплота, ліризм, романтична піднесеність — то привабливі риси творчого почерку М. Стельмаха. Джерела лірико-романтичного звучання його творів — у чистоті помислів, високій душевній настроєності його позитивних героїв, у нестримному їх пориванні до всього світлого, правдивого, в авторській закоханості в них, в особливостях сприймання світу й образного мислення письменника. Твори
Критика
|