(1926-2003)
Корифей української фантастики XX століття Олесь Бердник щедро сіяв зерна парадоксальності й закликав до цього всіх, хто сповідує високу духовність. Був незрівнянним мрійником, романтиком до глибини душі, енциклопедистом і великим футурологом.
Основу антропологічного вчення О. Бердника складає величезна кількість теорій розвитку внутрішнього світу людини, відродження її духовності, переосмислення основних вад сучасного світу та пошук оптимальних варіантів для їх усунення. Письменник формує особливий внутрішній світ гармонії та духовності, необхідною умовою досягнення якого є внутрішня свобода, звільнення від часопросторовох догм і канонів.
Серце для письменника - основа духовного світу особистості, що відкриває шлях до новітнього вищого рівня пізнання світу. Майже усі фантастичні прозові твори О. Бердника включають у себе фактичний часопростір перспективного Новітнього світу, що представляє майбутнє людства. Частіше за все він винесений за межі нашої галактики і досягається героями за допомогою фантастичної подорожі. Саме за допомогою енергії серця герої відвідують вищі світи і знаходять спільну мову з їхніми мешканцями.
Твори
Критика
