(1889-1956) Остап Вишня був новатором у зображальних засобах, в розширенні жанрових рамок гуморески, новатором у художньо-психологічному розгляді, поясненні, аналізі життя і, що досить цінне, — в «наповненні» невеличкого обсягом твору яскравим змістом, боротьбою поглядів, думок, тенденцій. Остап Вишня успішно поєднував прийоми та засоби зображення, характерні для різних жанрів, скажімо, гуморески і нарису — подавав спостереження подорожнього характеру, документальні свідчення про місце дії, героїв. Досконало володіючи засобами іронії, гумору та сатири, глибоко відчуваючи специфіку комічного, автор міг на одній-двох сторінках змалювати жанрову сценку, дати уявлення про ту чи ту ваду в характері чи способі життя людини, навівши діалоги персонажів, відтворити епізод, своєрідну «бувальщину», побачену в житті і з відповідним прицілом висвітлену оповідачем. Улюблений гумористичний прийом Остапа Вишні — ведучи розмову «на повному серйозі», вдаватися до гіперболізації, поступово доводячи її до реально неможливого. Невичерпна винахідливість гумориста у змалюванні комічних ситуацій і положень. Твори Критика
|