(нар. 1954)
Одним із найбільших творчих успіхів літератури німецькою мовою кінця 80-х років ХХ століття став філософський роман австрійського письменника Крістофа Рансмайра «Останній світ». У ньому античність – історія та міф – наскрізь пронизана сучасністю.
Головне, що весь роман і все, що відбувається у ньому, – єдиний всеосяжний процес безперервних і вічних змін, вічних метаморфоз, про що з поетичною силою, яка підкорює, заявлено в першій же фразі книги.
Силою своєї поетичної фантазії Крістоф Рансмайр створив нові «Метаморфози» і справді винайшов якусь небувалу, але вражаючу дійсність, рухливу та мінливу. У його книзі сплелися в нерозривний клубок споконвічні та непереборно актуальні проблеми людства: влада й апарат примусу, імперські амбіції та сепаратистські тенденції, роль мистецтва та доля творчої особистості за диктаторського режиму. І, попри все, нетлінність творінь людського духу.
Твори
Критика
- Антитоталітарний пафос роману «Останній світ» Крістофа Рансмайра у світлі літературної антропології
- Відображаючи життя як хаос... (Про зумовленість ідейного змісту та поетики роману К. Рансмайра «Останній світ» постмодерністською світоглядною позицією його автора)
- Зображення духовного світу творчої особистості в романі К. Рансмайра «Останній світ»
- Метаморфози як вихід з хаосу буття (Спроба інтерпретації роману К Рансмайра «Останній світ»)
- Постмодернізм: Крістоф Рансмайр (До вивчення роману К. Рансмайра «Останній світ»)
- Проблеми інтерпретації роману К. Рансмайра «Останній світ»
- Своєрідність рецепції міфу в романі К. Рансмайра «Останній світ»
- Феномен простору Чорного моря в міжчасовому діалозі: Овідій і Рансмайр
