(1901–1947)
Сава Божко – помітний письменник в українській літературі XX століття, зі своєю концептуально-проблемною та інтонаційно-стильовою «нішею». Він був із тієї когорти митців, завдяки яким визрівало та формувалося явище, що його було визначено «національним художнім Відродженням».
Сава Божко – письменник із суто українською художньою ментальністю: його цікавили національна культура, фольклор, колорит народного побуту, характер родинних і сімейних стосунків, доля та світовідчуття народу, проблеми села й міста, зростання самосвідомості нації, життя та розвиток регіонів, історичний і сучасний колорит степів, степової України, визвольний рух та його ватажки, складність і протиріччя національного духу, колізії української історії, сучасні мистецькі (літературні, театральні) тенденції.
Він поціновував розвиток, динаміку, рух, що й відбилося на пріоритетах його творчості.
Твори
Критика
