(1892–1942)
У художньому світі Бруно Шульца взагалі немає нічого достовірного з погляду здорового глузду, зате фантастичне, непередбачуване зустрічається на кожному кроці і невіддільне від буденного. Це світ «сюра», який, за всієї своєї нелогічності, послідовно слугує розкриттю та обґрунтуванню художньої філософії автора.
Фантастика Шульца має життєствердний сенс. Його «сюр», часто зухвалий, веселий, кидає виклик одномірному, безкрилому, тьмяному обивательському існуванню. У світі Шульца багато світла, захоплення – одним словом, безпричинної радості життя.
В його дивних персонажах, нехитрих ситуаціях їхнього життя, як і в абсурді того, що відбувається, виявляє своє мінливе обличчя, свою логіку функціонування і волю субстанція життя. Приголомшлива дійсність Шульца не просто гра автора. Вона постійно провалюється у Вічність – у міфи, у Старий і Новий Завіт.
Твори
Критика
- Катастрофізм як сюжетотвірна основа прози Валер’яна Підмогильного і Бруно Шульца
- Модальність топосу міста у «Перехресних стежках» Івана Франка та в «Цинамонових крамницях» Бруно Шульца
- Одвічне взаємопротивенство-взаємопритягання (Кілька спостережень над прозою Бруно Шульца)
- Стратегія «текст у тексті» у творах Івана Франка і Бруно Шульца
- У пошуках власного міфу: до генеалогії творчості Бруно Шульца