Біографія Бруно Шульца

Бруно Шульц – польський письменник і художник єврейського походження; свої твори писав польською мовою; літературні критики ставлять книжки Бруно Шульца на один рівень з творами Марселя Пруста та Франца Кафки; посмертна слава Бруно Шульца – світового рівня – народився 12 липня 1892 року у Дрогобичі.

Був наймолодшим із дітей Якуба Шульца, котрий походив з Судової Вишні, власника крамниці з тканинами у Дрогобичі на пл. Ринок 10, і Гендель-Генрієтти з дому Кухмаркер, яка походила з родини дрогобицьких торговців лісом і власників тартака. В родині Шульців було ще двоє дітей – Ізидор та Ганя.

У 1910 отримав атестат із найкращими оцінками і приміткою: «Рекомендувати до навчання в університеті». За порадою родини, здає вступні іспити не на малярство, а на будівельний відділ Львівської політехніки. Через хворобу батька була ліквідована крамниця і родина переселилась у дім сестри Шульца Гані Гофманової по вул. Беднарській. У 1915 родинний будинок Шульців на площі Ринок 10 був спалений росіянами під час воєнних дій у Дрогобичі. 23 червня у віці 69 років помирає батько Шульца, Якуб.

1918 року Бруно Шульц приєднується до групи Kalleia, створеної молодими шанувальниками мистецтва з осередку єврейської інтелігенції Дрогобича. В цей час інтенсивно займається самоосвітою, багато читає і малює. У 1920 розпочинає працю над «Ідолопоклонною Книгою» (Xiega balwochwalcza).

У березні 1922 бере участь у колективній виставці у варшавській Zachecie. У червні бере участь у колективній виставці Товариства приятелів красних мистецтв (Towarzystwo Przyjaciół Sztuk Pięknych, TPSP) у Львові. 1923 року виїжджає до Варшави. За посередництвом п. Кейлін, з якою познайомився у Кудові, виконує там ряд портретів на замовлення. Кілька його робіт показано на «Виставці праць єврейських художників» у Вільні. Літом 1928 в Трускавці експонується виставка рисунку, графіки та олійних робіт Шульца. Його звинувачують у порнографії і вимагають закриття виставки.

1929 року Бруно Шульца у Дрогобичі називають одним з найвідоміших мешканців міста. У травні 1930 виставляє свої роботи в одному із залів Львівського Салону, також виставляється у Кракові на виставці єврейських художників. Під час відпочинку у Закопаному знайомиться з Деборою Фоґель – єврейсько-польською письменницею, перекладачкою, істориком мистецтва. У 1931 в краківському TPSP відбувається показ праць Шульца, Ганни Кжетуської, Станіслава Подгурского.

У грудні 1933 Шульц дебютує у Wiadomosciach Literackich оповіданням «Птахи», в той самий час видавництво «Rój» публікує «Цинамонові крамниці». У 1934 в пресі друкуються його оповідання «Друга осінь», «Липнева ніч», «Геніальна епоха». 1935 року відбувається публікація у часописах оповідань «Книга», «Додо», «Едзьо», «Санаторій під Клепсидрою» та ін. У 1937 у видавництві «Rój» виходить «Санаторій під Клепсидрами». У листопаді 1938 Б. Шульц отримує Золотий Лавр Польської Академії Літератури.

1939 року була остання публікація за життя Шульца – стаття «Зоф'я Налковська на тлі своєї нової повісті» («Skamander», 108–110). В анкеті Wiadomosci Literackich – «В майстернях польських письменників і вчених» Шульц пише про підготовану ним нову книжку, що складалась з 4 довгих оповідань.

У вересні 1940 на замовлення влади Шульц малює олійну картину «Визволення Західної України». Малює у жовто-синіх кольорах, за що був арештований і пройшов допит в НКВС як український націоналіст.

1 липня 1941 німецькі війська повертаються до Дрогобича. Школи закриваються, Шульц втрачає роботу. Початок німецьких репресій проти євреїв. Шульц потрапляє під опіку Фелікса Ландау, який залучає його до малярських робіт – виконує стінопис у дитячій кімнаті на віллі, де мешкав Ландау і в казино гестапо.

27 листопада страчено багато євреїв у Бориславі, серед них Анна Плоцкер та її наречений, що стає страшним ударом для Шульца. Відбулося переселення євреїв до гетто, Шульц з родиною переселені до одноповерхового бараку по вул. Столярській 18.

1942 року Шульц хоче переховати свої рукописи та рисунки, для цього формує їх у кілька тек і передає особам поза гетто. Хворий, виснажений, голодний, знаходиться у глибокій депресії. Друзі з Варшави допомогли йому виробити фальшиві арійські документи, готується його втеча з Дрогобича.

19 листопада, забезпечений фальшивими документами та грошима, Шульц вирішує тікати з Дрогобича. По дорозі до юденрату, куди йшов по хліб, потрапляє під «дику акцію» місцевого гестапо проти євреїв. Гине на вулиці від кулі Карла Ґюнтера – гестапівця, противника Ландау.

Бруно Шульц помер 19 листопада 1942 року в Дрогобичі.

Творчість

Більшість Шульцевих художніх робіт і рукописів втрачена, втрачене навіть місце, де був похований. Найбільша збірка рукописів, рисунків, графік і листів Бруно Шульца зберігається у Варшавському музеї Літератури ім. А. Міцкевича, декілька рисунків є у Львівській галереї мистецтв. Музей «Дрогобиччина» має на збереженні кілька реставрованих фресок з вілли Ландау. У фондах відділу мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України нещодавно була виявлена одна з графік Шульца, яка вважалась втраченою.

У своїх графіках внутрішньо він, можливо, найбільш близько стоїть до «Капрічос» Гойї. Сон розуму, вивільнена підсвідомість, розмиті рамки між уявою та реальністю – характерні ознаки, притаманні художній творчості Шульца, присутні й у роботах його сучасника Станіслава Іґнація Віткевича та цілого ряду художників експресіоністичного напрямку – Еґона Шіле, Альфреда Кубіна. Сам Віткаци бачить приналежність Шульца як графіка до демонологів. І справа тут не в демонічних персонажах, а в тому темному тлі, яке ховається на самому дні людської душі, і крізь яке, лише завдяки значним зусиллям волі і роботі самої душі, проростають інші, гуманістичні почуття. Найвідоміший цикл його рисунків – «Ідолопоклонна книга» – викликав у свій час різну реакцію – від визнання Шульца як талановитого художника до звинувачень у порнографії. Частина рисунків виконана олівцем, а частина важкою і рідковживаною технікою «cliche-verre» (продряпування на засвіченому фотопапері).

Його літературні твори почали друкуватись завдяки письменниці Зоф'ї Налковській, яка стала його покровителькою у літературному світі Варшави. Шульц несподівано стає сенсацією сезону, з ним листуються такі значні постаті польської культури, як Станіслав Іґнацій Віткевич, Юліан Тувім, Вітольд Ґомбрович.

Шульц втікав у свою уяву, магічно володіючи даром за допомогою слова та олівця витворювати химерний світ. Він завжди був переконаний, що серед усіх цінностей земного життя найбільшу вартість має духовний світ людини. Як зберегти напружене духовне життя, якому завжди стоять на перешкоді тривіальні життєві обставини і загрожує депресія та меланхолія? У його творах і листах відкривається лише частина того айсбергу, яким було напружене внутрішнє життя митця.

Найвідоміші літературні твори – «Цинамонові крамниці», «Санаторій під клепсидрою». Першовидання «Цинамонових крамниць» Бруно Шульца можна побачити в музейній кімнаті в приміщенні педуніверситету. Повний переклад українською мовою цих творів Бруно Шульца виконав Андрій Шкраб’юк.

Біографія

Твори

Критика